Церква Святої Великомучениці Катерини

   У кожного народу – свої моральні цінності, духовні скарби. Для українців – це святий хліб і рушник, рідна мова і пісня, родина. А ще собори, храми. Храми, до яких люди приходили зі своїми болями і радістю, горем і щастям, тут охрещувалось нове і відспівувалось те, яке відійшло у інший світ. Тут душа залишалася наодинці з Богом і сповідалася йому, просила і здобувала очищення.

   Від нашого ставлення  до духовних скарбів народу залежить наша сутність. Якщо в нас немає святої поваги до надбань народу, ми не маємо права зватися синами і очками цієї землі. 2008 році Україна відзначила 1020 років з дня хрещення Київської Русі. Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, розповсюдженню письменності, створенню визначних пам’яток  літератури. Разом з тим християнство справило великий вплив на розвиток духовної культури та внесло позитивні зміни в світогляд людей.

   Після хрещення Київської Русі у 988 році Володимиром  Великим, розпочинається будівництво церков, храмів, каплиць на кошти князів, гетьманів, поміщиків та інших багатих людей. Найвидатніші побудови – це Десятинна церква, яка була збудована на кошти князя Володимира Великого. Софіївський собор, який був збудований за кошти Ярослава Мудрого.  А також, за часів козаччини, було збудовано (за кошти гетьманів) 44 церкви та 13 каплиць.

   На основі архівного документу  «Справочная Книга  Херсонской Єпархіи, 1906 р.» ми дізналися, що у нашому селі Трихати також була збудована церква  Св. Великомучениці Катерини у 1831 р. на кошти поміщиці княгині Катерини Кудашової.

Св. Великомучениця Катерина   До церковного приходу, село Трихати налічувало 182 двори, також входило ще два села: Новогригорівка на 47 дворів та Тернувате на 28 дворів. Крім жителів села, були ще й прихожани (малороси)-українці. Кількість прихожан становила 2071 чоловік; з них 1029 чоловічої статі, та 1043 жіночої статі. При церкві Св .Великомучениці Катерини працювали три школи: земська школа, в якій налічувалося 63 хлопчика та 26 дівчаток; церковна школа грамоти, в якій навчалося 18 хлопчиків та 8 дівчаток; та ще одна Земська школа в Новогригоріївці в якій налічувалося 26 хлопчиків та 13 дівчаток. Штатних працівників в церкві було двоє, священник та псаломщик. Заробітна плата священника на той час становила 141 р. 12 коп., у псаломщика 26 р. 46 коп. Церква мала 120 десятин землі (в тому числі 20 десятин не садівної). Крім того церква мала і заповітну землю, 35 десятин; з них 20 десятин на користь церкви і 15 десятин на користь причти. Священником  церкви Св. Великомучениці Катерини був Микола Федорович Шатунов, якому було 72 роки. Це був священник першого кликання Одеської Семінарії, законоучитель і завідуючий церковною школою грамоти, а також законоучитель земської школи, вдівець. Псаломщиком церкви був Володимир Трофимович  Бринкін,  41 рік, який закінчив курси Одеського духовного училища. Учитель церковної школи грамоти. Взявши до уваги вище сказане, можна зробити висновок, що саме церква Св. Великомучениці Катерини була осередком духовності, освіти, культури для жителів трьох сіл.

   За спогадами старожилів села, церква працювала до 1931 року і мала такий зовнішній вигляд: Зі слів Анни Василівни Бесклубої, 1918 р.н., будова  церкви  мала квадратну в плані форму, закінчувалася одним великим напівсферичним куполом з хрестом. Барабан з вікнами був відсутній. З середини, купол був прикрашений «зірками по синьому небі». З заходу до основного об’єму церкви прибудований притвор, в якому знаходилися сходи, що вели на дзвінницю; зі  сходу  до  центрального об’єму церкви приєднувалася алтарна прибудова.

   Розповіді Пелагеї Семенівни Дзюби, 1919 р. н.: Поміщиця, яка будувала церкву, жила в Одесі. А її маєток знаходився там, де тепер Ольшанська психіатрична лікарня. Тут колись давно була тільки церква коло річки і три хати. То так і назвали село «Трихати». Після Великодня церкву закрили. Зробили зерносклад. В 1934-1935 роках церкву засипали зерном. Як вона пам’ятає, в 1934 р. хреста не було, а зерно вже там було. До війни розібрали всю церкву. Невелика була церква, кам’яна. Під час війни, при румунах, в Трихатах батюшка приїжджав і дітей хрестив у клубі, –  навіть тих, кому було 17 років – хрестили.

   Зі слів Дмитра Тимофієвича Кондратьєва (бувший директор школи): До 1931 року в церкві ще правилось. До війни в церкву зерно зсипали. Одного недільного ранку, в свято у 1931 – 1932 роках люди прийшли в церкву, а комуністи в цей день послали двох своїх людей на купол, які зачепили канатом і звалили хрест. Забрали ключі в священника. Люди були обурені. Тоді ж зняли дзвони і купол. Священника люди гуртом провели до плавнів, комуністів затримали, відтіснили і дали священнику змогу заховатись, його не арештували. Зі спогадів Дмитра Тимофієвича, церква побудована з каменю, знаходилася біля річки, неподалік від сучасного залізничного мосту.

   – Такої міцної і такої красивої церкви тут вже не побудують, – сказав Дмитро Тимофійович.

   Зі спогадів Марії Федорівни Яковлєвої, 1913 р. н: там, де зараз охорона моста, була  церква. З часом організували колгосп «Молотов», а через деякий час колгосп «Каганович» – це в одному селі Трихати. Вона розповідає, що її батько працював у колгоспі «Молотова», а поруч сусідська хата, хазяїн якої працював у колгоспі «Кагановича». В той рік зібрали великий урожай зерна. Хотіли зсипати зерно в церкву. Один колгосп хотів зсипати своє зерно, інший – своє. Між ними почалась ворожнеча. Тоді, щоб помиритись, вирішили десь у 1936 році розібрати церкву і поділити камінь, з якого пізніше побудували корівники.

   На основі спогадів старожилів села, з розповідей очевидців, ми спробували відтворити наше уявлення церкви Св. Великомучениці Катерини.
Ми повинні берегти свою історичну спадщину, відновлювати зруйноване, удосконалювати красу душі, намагатися відтворити величний дух України.

  • 21 Липня, 2011 o 03:32

    Что то затянулось строительство…

    Відповісти
  • 11 Серпня, 2009 o 09:08

    все это так, но только делалось перед выборами, для поднятия рейтинга

    Відповісти
  • 5 Серпня, 2009 o 15:20

    Спасибо. Хорошая информация. Нужно развеять сомнения Д.Т. Подвижки есть. Ю.Д. Кондратьев купил за свои деньги проект церкви, нашли земельный участок (на въезде в село), провели собрание по созданию общины и сейчас идет регистрация. Старостой избрали Антонова В.М. Проект проходит доработку и экспертизу в УКСе епархии и гипрограде. Скоро начнется … Жители села, предприниматели, фермеры поддерживают. Удачи!

    Відповісти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *