Трихати у XVIII-XIX сторіччях

За спогадами старожилів, історія села почалася у кінці XVIII століття, коли російський уряд сприяв заселенню півдня України. Тоді у цей регіон переселялися козаки, а також німці, греки, болгари, росіяни. Шукали свою долю тут і переселенці із с. Степанівка, що знаходиться біля Москви, Степанови, Кондратьєви і Карасьови. Сподобалось їм місце на березі Південного Бугу. Кожна із сімей побудувала собі житло близько річки. Назву поселення, скоріше за все, адаптували з турецької. Про те, що також тут оселилися козаки, свідчать козацькі хрести на сільському цвинтарі.

козацькі хрести у трихатах

Степанов Федір Пилипович – один із представників династії Степанових, 1926 року народився в Трихатах. Мав ще двох братів і трьох сестер. В цій сім’ї історію про походження роду передавали з покоління в покоління. Він згадує, як його дядька, Івана Тимофійовича, батькового брата, одного разу, на сімейній раді вирішили відправити на історичну Батьківщину. Там йому і розповіли, як в далекі часи їх предки покинули рідні місця.

Перші офіційні згадки про населений пункт який знаходився на території сучасного села Трихати, знайдені на польській карті, котру склав відомий італійський картограф Річчі Заноні (Rizzi Zannoni) у 1767 році. На той час ця територія належала Османській Імперії. На ній ми можемо бачити поселення Utch Tchechme, яке лежить на правому березі Півленного Бугу, вище Солонітци, що відповідає селу Петрово-Солониха, та нижче Андрєєва, що і зараз має таку саму назву – Андріївка. У перекладі з турецької Utch Tchechme (Üç çeşme) значить “Три джерела” що дуже подібно до нинішньої назви – Трихати. Кожне поселення на мапі показано позначкою з напівмісяцем або хрестом на горі, які відповідно показують мусульманські або християнські релігії населення в населеному пункті. Балка, яка оминає Трихати, називалася тоді “Kuru suyu” (Kourou Souii) або “Суха річка (вода)”. Також на цій мапі можемо бачити російсько-турецький кордон встановлений від 1740 року, який проходив дуже близько від нас.

Rizzi Zanonni Мапа півдня України
На початку червня 1775 року, коли закінчилася Російсько-турецька війна (1768—1774), російські війська під командуванням російського генерала Петра Текелія,  зруйнували Нову Січ на Дніпрі. Козацький флот майже всім складом був переведений за Дунай. Османський султан виділив козакам під Задунайську Січ острів святого Юрія з Сулинським і Георгіївським гирлами Дунаю та видав клейноди — булаву, бунчук, печатку та висвячену Константинопольським патріархом корогву. Таким чином руйнація Запорізької Січі та утворення непідконтрольної Петербургу Задунайської Січі призвели до того, що південно-західні кордони Російської імперії виявились безборонними. Для оборони кордонів, царський уряд створює у 1783 році Військо вірних козаків, згодом перейменоване у Чорноморське козацьке військо. Частина козацтва яка базувалась біля Південного Бугу, так і називалась – Бузьке козацтво. Через чотири роки після створення, військо приймає активну участь у російсько-турецькій війні (1787–1792).

1792 рік

По закінченню війни, між Російською і Османською імперіями 29 грудня 1791 (9 січня 1792) року, було підписано Ясський мир. За цією угодою, до Росії приєднана територія між Бугом та Дністром, яка, згідно з указом №17017 від 6 лютого 1792 року (по новому стилю), увійшла у склад Катеринославської губернії, під назвою “Очаківська область”. Губернатором назначено майора В.В. Каховського. Територію області було поділено на 4 повіти.

Очаківська Область. 1792 рік

Наступним, під номером 17018, того ж дня, став указ про заселення приєднаної території:

Дав указ Сенату Нашему о присоединении к губернии, вами управляемой, земель новоприобретенных от Порты Оттоманской, между рек Буга и Днестра лежащих и о препоручении вашему попечению заселения оных приходящими из заграницы жителями, сообразно состоянию их на основании плана о губернии Екатеринославской, всемилостивейше вам повелеваем:

1) Обозреть сию страну, разделить оную на уезды, назначить города по способности, и о том Нам и Сенату Нашему представить ваше мнение с планами.

2) Употребить всемерное старание о скорейшем заселении сей земли, отводя оную как для казенных слобод, так и для помещиков небольшими участками, и отнюдь не свыше положенного по плану губернии Екатеринославской количества, и обязывая притом получающих сии участки населять оные без потеряния времени.

У журналі “Чорноморська минувшина”, який випускається Одеським національним університетом імені І. І. Мечникова, оприлюднено документ – “Відомості повітів № 1, 2, 3, 4 межиріччя Південного Бугу та Дністра”. Даний звіт відображує результат дії указу від 6-го лютого 1792 р. У ньому міститься інформація про кількість населених пунктів, жителів, належність землі окремим чиновникам та поміщикам в Очаківській області. У відомості повіту №4 прописано, що 6000 десятин придатної землі було виділено Якову Івановичу Булгакову. Кількість населення та населений пункт – не вказані.

Відомості повітів № 1, 2, 3, 4 межиріччя Південного Бугу та Дністра

Перша згадка про Трихати, датована 1792 роком, знайдена у Херсонському Державному Архіві у документі “Відомості про заселені та незаселені поміщицькі землі, яким не минули пільгові роки“. Тут затверджені ті ж самі дані, що і у попередньому документі, але вже вказана назва села, та кількість мешканців.

Відомості про поміщицькі землі у Трихатах

Деревня Трехкрат тайного советника и кавалера Якова Булгакова

  • Число десятин земли:
    – удобной – 6000
    – неудобной – 88
  • в какое время отведены – 1792
  • По числу земли следовало населить душ мужского пола – 200
  • Состав населенных:
    – мужского пола – 13
    – женского пола – 5
  • противу количества земли:
    – недостает: 187
    – превосходит: –

Назва дачі прописана як “Трехкрат”. Село з подібною назвою “Трикрати” також знаходиться у Вознесенському районі, Миколаївської області, але воно не входило до Очаківської області, бо лежить по іншу сторону Буга.

На основі вищезгаданих фактів, можна впевнено стверджувати, що село було засноване саме у 1792 році.

1804 рік

2-го липня 1804 року, Булгаков продає свої землі Кудашевій Катерині Сергіївні (1762 – 1847), про що знайдений запис у документі “Прибавления к Санкт-Петербургским Сенатским Ведомостям”.

11 Июля 1804 г. от коллежской советницы, княгини Екатерины Сергеевны Кудашевой, явлена купчая, данная ей того же года, 2 Июля 1804, от действительного статского советника Якова Ивановича Булгакова, на проданное им недвижимое имение, состоящее в Херсонском уезде, дачу, называемую Трихатки, Булгаковка тож, под коею земли 6000 десятин,людей крепостных мужского пола 16 душ. – за 5000 рублей.

Наступна згадка про село знайдена на “Столистовій мапі“, що була також першою державною багатолистовою мапою Російської Імперії, і була виготовлена у 1801-1804 роках. Трихати позначене на мапі як “Деревня” (російською), з кількістю жителів менше ніж 500, що вказано на умовних позначеннях. Назва села має відмінну від звичної нам форму – “Трехъ Хатъ”.

Карта трихат 1801

1806 рік

Кордони Трихатських земель під №289 вперше можна побачити на генеральному плані Херсонської губернії складеному у 1806 році.

Землі Трихат 1792 рік.

1808 рік

1808 року на Трихатських землях було проведено межування для оформлення володінь княгині Катерини Сергіївни Кудашевої. Тоді був складений План Генерального Межування в якому було докладно описано землі які їй належали. У плані вказано що кількість дворів та жителів взято з “V” Ревізських Казок, від 1795 року.

Герб родини Кудашевих
У державному архіві херсонської області у “Колекції карт і планів” (опис фонду № 302), знаходиться розгорнутий опис Трихатських земель:

11 октября 1813-го года, колежский секретарь, землемер Кирилов, утвердил обновленние геометрического специального плана Херсонского уезда в Забугской части, деревни Трех хат (Булгаковка), с принадлежащими к ней всеми землями, которые состоят во владении коллежской советницы княгини Кудашевой Катерины Сергеевой (герб родини Кудашевих представлений зліва) ранее межованные 20 августа 1808 года, землемером титулярным советником Буткевичем.

Внутри того владения, обмежеванного одною окружною от всех смежных владельцов межею понынешней меры, и по исчислении земли состоит:
– 408 десятин, 1800 саженей (446.56 га) – пашенной
– 5525 десятин, 1757 саженей (6037 га) – сенного покосу, и степи способной к пашне
– 7 десятин, 1600 саженей (8.36 га) – мелкого кустарника
– 13 десятин, 569 саженей (14.2 га) – под поселением огородами игуменниками
– 28 десятин, 2283 сажени (31.65 га) – под проселочными дорогами
– 213 десятин, 1324 сажени (233.3 га) – под каменистими и хрещеватыми местами
– 113 десятин. 1992 сажени (124.4 га) – под солонцоватыми местами
– 153 десятины. 2296 саженей (168 га) – под болотистими местами
– 706 десятин, 1552 сажени (772 га) – под половиною реки Буг, речки Салонной, оврага Звездарки, под речкою, заливами
– 7192 десятины. 783 сажени (7857 га) – всего во всей окружной межи
– 5953 десятины, 936 саженей (6504 га) – за исключением неудобных мест, осталось одной удобной земли

В оной деревни по последне-поданной к пятой ревизии, состоит дворов – 30, в них мужеского пола с разными переведенными 104, женского – 95.

1823 рік

Для побудови та підтримки нової церкви, у 1823 році була виділена ділянка землі біля села  Ново-Григорівка, а вже через 8 років у 1831 р. на кошти поміщиці княгині Катерини Миколаївни Кудашевої (1811 – 1872), внучці Катерини Сергіївни, була збудована церква Св. Великомучениці Катерини. Це стало відомо з архівного документа “Справочная Книга Херсонской Єпархіи, 1906 р.“. А у книзі “Историко-хронологическое описание церквей епархии Херсонской и Таврической, 1848 р.“. зазначено, що до побудови церкви у селі був молитовний дім. Населення складалось з Малоросіян, поселених князем Кудашевим.

1833 рік

За програмою створення Планів Генерального Межування, у 1833 році був закінчений план Херсонської губернії. Ціллю програми, було точне встановлення кордонів земельних володінь, як окремих осіб, так і міст, сіл, церков, та інших можливих власників землі. На даному плані можна побачити кордони трихатських земель на той час.

pgm-tryhaty-1833

Для того щоб уявити площу тодішніх земель, кордони були перенесені на сучасну мапу.

pgm-tryhaty-1833-on-2016-map

З 1826 по 1840 рік Російським органом по видавництву картографічної продукції “Депо карт” була розроблена 10-ти верстова “Специальная карта Западной части Российской Империи“. На мапі вже відмічена недавно збудована церква. Назва села трохи змінена на “Трехаты“. Невідомо чи це були помилки при написанні, чи назва дійсно змінювалась. Кількість дворів вказано – 32, що було досить малим у порівнянні з селами навкруги. На мапі також позначений річковий шлях, який починався від нашого села і виходив у Чорне Море.

1856 рік

Практично відразу після завершення Кримської війни вийшов указ (26 червня 1856 року) про проведення чергової Х ревізії населення. Слідуючи указу були складено видання “поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами від 1856 року”, що зараз зберігаються у фонді Херсонської губернської креслярні Державного архіву Херсонської області (ДАХО, ф. 14, оп. 1, спр. 1873). У праці Пивовара А.В., який зробив аналіз цього видання, було знайдено інформацію і про Трихати, що кількість дворів зросла до 47.

Карта Трихат 1840 рік

У державному архіві Херсонської області був знайдений детальний перепис населення по прізвищам від 03.05.1858. Тоді село належало поміщику Миколаю Фроловичу Бернацькому. Перейшло воно йому у спадок від матері Капітан-Лейтенанта Євдокії Осипової (по чоловіку Бернацької). У списку не зазначені прізвища які не вдалося точно прочитати. Біля половини з наведених нижче прізвищ люди мають і у наш час, 150 років потому. Тож можна зробити висновок що деякі трихатські родини, мають історію близько 200 років. Докладний перепис населення описано в окремій статті.

  • Багнюк Л.Г.
  • Багнюк Н.И.
  • Багнюк С.Г.
  • Барда Н.С.
  • Безклубый Г.Т.
  • Безклубый М.Т.
  • Белим П.И.
  • Береговый Д.Р.
  • Бугай П.К.
  • Бугай Ф.М.
  • Бугай П.М.
  • Винник Г.В.
  • Дзюба Н.И.
  • Диденко Я.М.
  • Доман Т.Г.
  • Жадько И.П.
  • Закревский А.М.
  • Ищенко С.О.
  • Кабанец Г.О.
  • Карасев Ф.И.
  • Коваленко П.И.
  • Кондратьев А.С.
  • Кондратьев И.И.
  • Кондратьев А.Т.
  • Коян(п)а В.Т.
  • Коян(п)а Н.В.
  • Коян(п)а Л.В.
  • Краснощек Е.С.
  • Краснощок Д.Ф.
  • Купа Ф.И.
  • Летвин С.Ф.
  • Маев С.Т.
  • Маев И.К.
  • Наточий О.Ф.
  • Наточий К.Ф.
  • Наумов М.О.
  • Наумов А.С.
  • Наумов Я.В.
  • Наумов И.К.
  • Мандра Е.А.
  • Мандра Ф.А.
  • Мандра А.Е.
  • Мандра Г.К.
  • Мащенко Н.П.
  • Михаилик А.Ю.
  • Николенко К.Е.
  • Овчаренко Г.Ф.
  • Панченко С.М.
  • Пасечник Ф.К.
  • Петров П.Г.
  • Письменый С.А.
  • Подсака П.Г.
  • Пономаренко И.К.
  • Прищенко М.Ф.
  • Ратушный А.Л.
  • Рябый А.В.
  • Сокур Л.К.
  • Сокур Т.И.
  • Сокур Г.С.
  • Стефанов В.Г.
  • Стефанов Г.В.
  • Стефанов Е.В.
  • Тригуб С.Н.
  • Храпенко Д.Е.
  • Чайка Н.О.
  • Чайка Л.О.
  • Ченакал Ф.И.
  • Чечуй М.И.
  • Чечуй Б.И.
  • Чичуй Е.А.
  • Чичуй Ф.Я.
  • Чичуй Н.Н.
  • Чичуй Е.А.
  • Чичуй М.А.
  • Чичуй С.В.
  • Чичуй Л.И.
  • Чичуй С.А.
  • Чичуй В.И.
  • Цыпка С.К.
  • Цыпка А.С.
  • Цыпка Д.С
  • Шаповал Г.С
  • Шаповал(н)ов С.Ф
  • Шевченко С.Ф
  • Щербаненко М.Ф
  • Щербаненко А.К
  • Юдин М.С
  • Явдишка М.И
  • Яковлев И.И.

За даними перепису населених пунктів Херсонської губернії від 1859 року у селі нараховувалось 56 дворів, з населенням 492 людини (чоловіків 252, жінок 240). Також була організована православна церква.

Повертаючись до роботи Пивовара, у одному з додатків “Склад найбільших землевласників та їх маєтки у повітах Херсонської губернії станом на 1860 рік” згадується про Миколая Бернацького, який був поміщиком у Трихатах. При ньому було закріплена 201 кріпосна душа та 68 дворів. На підставі цих даних можна зробити висновок що село в цей період дуже активно розвивалося. Кількість дворів за, приблизно, 30 років зросла більше ніж вдвічі з 32 до 68, а кількість населення з 200 до 492 душ.

1869 рік

У 1869 році була видана 3-х верстова військово-топографічна мапа Російської Імперії, розробка якої почалася ще з 1846 року. Ця мапа була у три рази точнішою за попередню і на ній вже можна побачити більше подробиць. Назва села вже написана у сучасній формі – “Трихати”. Кількість дворів виросла до 94. Добре видно ділянку землі виділену у користування церквою, яка засаджена культурними деревами. На краю села збудовано два млина, дерев’яна та кам’яна. Понад річкою, на півдні села, вже позначені фруктові сади, які трохи збереглися до нашого часу. На відомому жителям села місці, відмічене кладовище (Кл.). До Трихат підходять прямі дороги з Кир’яківки, Чубовки, Калестрово (зараз Степове), Сапетні та Терноватої. Одна з доріг веде до річки, де позначений паром на веслах.

Карта Трихат 1869 рік

Кінець 1884 року. На пагорбі села стоїть хатинка під очеретом з двох кімнат (на місці сучасної вулиці Жовтня). Тут проживає директор школи Зітовецький О. П., ця ж хатинка служить і школою для 25 дітей села Трихати. Уроки проводить директор і батюшка з місцевої церкви. Біля школи гарні клумби з трояндами, шкільне господарство, пасіка.

1888 рік

Оновлена версія перепису населених пунктів Херсонської губернії вийшла у 1888 році і базувалась на даних від 1887 року. Тоді у селі вже проживало 781 чоловік, що на 289 людей більше ніж 28 років тому. З них чоловіків було 370, а жінок 411. Також цікаво що одна сім’я з двох чоловік, проживала на Звездаркі, і 32 людини на Горобчанській косі, відомій у Трихатах зараз як “Три Стовпи”.

Трихати 1887 рік

У черговій редакції перепису населених пунктів від 1896 з’являється більш детальний опис села. Дворів налічувалось 167, це на 73 більше ніж у 1869 році. Кількість населення істотно не змінилось від останнього перепису і дорівнювало 791 чоловік, але чоловіків стало більше ніж жінок, 405 проти 386. У селі знаходилась православна церква, 4 лавки (магазини), 1 корчма, працював фельдшер. Також з’явився опис збудованої нещодавно школи. Тоді у школі навчалось 30 дітей, 26 хлопчиків та 4 дівчинки.

По матеріалах проекту “Краєзнавець” та інших відкритих джерел.
Автор: Бесклубий Валерій

Коментарів: 3

  • 13 Квітень, 2018 o 12:04

    Молодцы!

    Відповісти
  • 16 Серпень, 2016 o 13:59

    Дякуємо за добру справу! Читали зі сльозами на очах…

    Відповісти
    • 16 Серпень, 2016 o 14:49

      Дякуємо за теплий відгук!

      Відповісти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *