Вони оновлюють Трихати

Стаття з Газети “Маяк” 1988 року

Ті хто не був у Трихатах два-три роки, приїжджають туди і дивляться: те село і наче не те… Виросли цілі вулиці нових будинків, адміністративний корпус, ремонтні майстерні… Оновлюється старовинне село на мальовничому березі південного Бугу.

Вулиця Центральна (Жовтня)
Читати далі

Рейфман Пінхес. Історія з ґетто

Рейфман ПінхесВ трудовом лагере.

В 1942 году за мной пришли румынские жандармы, приказали собрать вещи, и меня в 17 лет забрали на строительство железнодорожного моста через реку Буг. Всех молодых парней до единого увезли из Шаргородского гетто со мной. Нас доставили на товарном поезде в трудовой лагерь на станции Трихаты под Николаевом. Были остановки и ночлег в лагерях Доманёвка, Варваровка.

В Трихатах жили в бараках – бывших коровниках. Постепенно каждый соорудил себе лежанку или нары из того, что валялось на стройке. Время от времени немецкий комендант лагеря Тримплер проводил обыски в поисках всего подозрительного, золота, денег. Долгие годы после войны мне хотелось его найти и отомстить за издевательства над евреями.

Нас распределили по бригадам. Бригадир-еврей из Германии получал задание и распоряжался, кто где будет работать. Его отношение к нам было терпимым. Он помогал нам, чем мог. Всё строительство велось под строгим контролем немецкой администрации. Читати далі

План розвитку Трихат 1987 року

План Розбудови Села Трихати 1987 року

Синій колір – заплановані об’єкти, помаранчевий – існуючі.

Список об’єктів:

  1. Клуб на 400 місць, спортзал
  2. Середня школа на 366 учнів
  3. Адміністративні будівлі
    • контора радгоспу на 30 робочих місць
    • поштове відділення, відділок зв’язку, ощадкаса на 12 робочих місць
    • виконком сільради
  4. торговий центр у складі:
    • магазин промислових товарів площиною 228 м. кв.
    • магазин продовольчих товарів площиною 170 м. кв.
    • Кав’ярня-Їдальня на 100 місць
    • Комбінат побутового обслуговування на 30 робочих місць
    • готель на 10 місць
  5. продовольчий магазин площиною 70 м. кв.
  6. дитячий садок на 140 місць
  7. дитячий садок на 25 місць з розширенням до 50 у літній час
  8. Медична амбулаторія (реконструкція)
  9. Їдальня на 50 місць
  10. Баня на 15 місць з пральньою на 100 кг сухої білизни на добу
  11. Ферма великої рогатої худоби на 1300 голів
  12. Машинно-тракторний двір (реконструкція)
  13. Складський двір (реконструкція)
  14. Будівельний двір (реконструкція)
  15. Бригадний двір
  16. Очисні спорудження, зливна станція
  17. Склад мінеральних добрив та ядохімікатів на 600 т.
  18. Розчинний вузол міндобрив та ядохімікатів
  19. Гідролізний завод (існуючий)
  20. Накопичувач гідролізного заводу
  21. Насосна станція підкачки
  22. Підсобне господарство “Океан”
  23. Звалище відходів
  24. Кладовище
  25. Скотомогильник
  26. Артскважина (існуюча)
  27. Артскважина
  28. Газорозподільча станція
  29. Пожарне депо на 2 автомашини
  30. Залізнична станція “Трихати” (існуюча)
  31. Колективні сади
  32. Поля компостування
  33. Каналізаційна насосна станція
  34. Електро підстанція (існуюча)
  35. Приколійна промбаза (холодильні установки, цех по прийняттю та обробці винограду, тарний цех)
  36. Поля зрошення

Читати далі

План Трихат 1985 року

План відзнятий у листопаді-грудні 1985 року для подальшої розробки поекту “нового села”. Креслила – Заславська М.І., Інженер – Третяк П.В.

Читати далі

Трихатська Хата-читальня

Перші хати-читальні за радянської влади були організовані на Київщині у 1919 році. За неповними даними, в серпні 1920 року, в Україні діяло 1096 бібліотек-читалень, 1620 хат-читалень, 111 народних домів та 1334 “Просвіти”. Уже до кінця 1920 року, у дев’яти з дванадцяти губерній України, число бібліотек зросло до 3592, а хат-читалень – до 2292.

Хати-читальні стали відігравати значну роль у ліквідації неписьменності селян та поширенні серед них більшовицької агітації. Створюючи хати-читальні, партійне керівництво ставило перед ними завдання, в першу чергу, створити осередки політичної агітації, а вже потім – центри культурно-освітньої роботи на селі. За спогадами сучасників, хати-читальні дещо нагадували читальні зали, де збиралася молодь, яка самостійно чи під керівництвом завідуючого, колективно читала газети. Там проводили бесіди, лекції, політичні інформації, організовували виступи художньої самодіяльності. Хата-читальня мала невеликий книжковий фонд найбільш необхідних видань, отримувала 2-3 газети.

Фонди більшості радянських хат-читалень були практично однаковими, містили літературу політичного спрямування російською та українською мовами. Їх основу складали книги: “Україна в руїнах”, “Жовтнева революція”, “Как крестьяне отобрали свою землю”, “Задачи Коммунистической партии”, “Як Петлюра продав Україну”, “Речь к рабочим и крестьянам”, а також твори В. Леніна тощо. Крім кількох назв книг про здоров’я та сільське господарство, вся література була політизованою.

Хата читальня села Амерово
Хата читальня села Амерово

Читати далі