Жодний Щедрий вечір в Україні не може вважатися справжнім без щедрування. Це давній український новорічний звичай, під час якого люди, як правило молодь, обходять своїх сусідів та знайомих, щоб щедрівками прославити господарів і побажати їм здоров’я та достатку.

Одним з найвеселіших обрядів щедрування на Маланку передбачає давню традицію переодягання у різних тварин та фольклорних персонажів. У давнину святкове переодягання виконувало важливі релігійно-магічні функції, але з часом цей звичай перетворився на просто веселу розвагу, особливо для молоді.

14 січня щедрувати вирушили і наші щедрівники. Водили Меланку (переодягненого у дівочий одяг хлопця – за традицією) та козу (символ добробуту), веселилися, співали, бажали щастя, миру, любові, достатку, Божої благодаті, добробуту і здоров’я господарям та їх господиням. За всі побажання щедрівники отримали гостинці.

Як школярі Меланку водили
Як школярі Меланку водили
Як школярі Меланку водили
Як школярі Меланку водили
Як школярі Меланку водили
Як школярі Меланку водили
Як школярі Меланку водили