15-ти річна Дар’я Старинець, школярка з Ольшанського, стала обличчям Міжнародного фестивалю повітряних зміїв. З цієї нагоди «Влада громадам» взяли інтeрв’ю у Дарини.
Розкажи про себе, звідки ти?
Живу в мальовничому селищі міського типу Ольшанське, що розташоване на березі річки Південний Буг. Навчаюся в 10 класі місцевої школи, добре вчуся, а ще я – командир свого класу. Беру активну участь у громадському житті школи. Я — молодша у сім’ї. Мої батьки найкращі в світі, розумні, талановиті та веселі люди. Вони працюють на підприємстві «Dyckerhoff Cement Ukraine», батько водієм навантажувача, а матуся – бухгалтером. Ще у мене є старший брат, який живе і працює у місті Київ. Я їх всіх дуже люблю й поважаю і хочу, щоб вони мною пишалися. Мої бабуся і дідусь вже на пенсії. Доречі, у нас є ще один член сім’ї – шиншила Бьюти. Батьки мене багато чому навчили, а найважливіше тому, що якщо хочу досягти успіху, я повинна багато працювати.
Мої друзі – важлива частина мого життя. Вони дуже цікаві люди, деякі з них надзвичайно талановиті. І що для мене найважливіше – вони щирі й надійні. Ми завжди намагаємося бути чесними один з одним, оскільки вважаємо, що неприємна правда краща за приємну брехню. Ось чому ми, легко розуміємо один одного й завжди чудово проводимо разом час.
Насправді я щаслива людина: мені пощастило мати люблячих батьків, добрих друзів, гарних вчителів, а також усі підстави бути впевненою, що на мене чекає щасливе майбутнє.
Чим захоплюєшся?
Кілька років тому, мені на день народження батьки подарували фотоапарат. І цей день став поворотним у моєму житті. Я дуже люблю фотографувати, особливо природу, відвідую фотогурток. Не раз займала призові місця в обласних конкурсах зі своїми фото. Знімаю все, що нас оточує, і, думаю, що мені це ніколи не набридне. Також люблю подорожувати, читати книги, малювати.
Коли-небудь запускала повітряного змія?
Ще в дитинстві я мріяла запустити повітряного змія. Тому на фестивалі, на мастер-класі, обов’язково своїми власними руками збудую повітряного змія, з задоволенням здійсню мрію свого дитинства.
Як так сталося, що саме тобі запропонували стати «обличчям» фестивалю?
Я планувала брати участь у фестивалі в якості волонтера і випадково потрапила на кастинг, де мене обрали «обличчям фестивалю. Для мене це нове поле діяльності, тому трохи переживаю... Хочу показати себе як найкраще, а ще знайти нових друзів.
Як відреагували твої рідні?
О, для них це було справжньою несподіванкою, як і для мене. Поки ми очікували на результат, я постійно чула від батьків слова підтримки: «Ми віримо, що ти зможеш перемогти, разом ми впораємося. Поганий той солдат, який не мріє бути генералом»…Рідні вірили до останнього моменту у мою перемогу. Підтримували і надихали. Тому, коли нам зателефонували і повідомили про мою перемогу – нашому щастю і радості не було меж.
Що для тебе це означає?
По-перше особисто для мене – це успіх, це шанс познайомитись з новими людьми, з новою, зовсім іншою від мого повсякденного життя сферою, це шанс отримати нових друзів, новий досвід у всьому – від спілкування до запускання повітряних зміїв. Також, радію, що я – проста, звичайна дівчинка з маленького промислового селища отримала такий шанс, стала «обличчям міжнародного фестивалю».
Ще пишаюся тим, що саме на наших землях, степового Миколаївського району Миколаївської області, проходитиме цей Міжнародний фестиваль, що він буде проходити саме на моїй рідній землі, і саме до нас приїдуть гості звідусіль, не тільки з усієї України, а й з інших країн. Цього року Україна стала справжнім центром Європи: зараз в Києві – в нашій столиці завершується підготовка до головного Європейського пісенного конкурсу – Євробачення, і одночасно, тут, в Трихатах, проходить наш Міжнародний фестиваль повітряних зміїв.
Що входитиме в твої обов’язки?
Найголовніша моя роль у цьому заході – це через свій образ показати українську народність, традиції, красоту та багатство нації, дух української молоді, за якою майбутнє нашої країни. Мої фото буде фігурувати на різній друкованій продукції, як обличчя фестивалю. 21 травня для мене запланований виступ-привітання ці сцени під час урочистого відкриття фестивалю. Протягом дня – фото–сесії з учасниками заходу та гостями. Це для того, аби іноземці запам’ятали Україну у всій своїй красі, а самі українці не забували, в якій гарній та чудовій країні вони живуть.
Фото: миколаївський фотограф John Moffitt.
Автор: Vladagromadam