Жодний Щедрий вечір в Україні не може вважатися справжнім без щедрування. Це давній український новорічний звичай, під час якого люди, як правило молодь, обходять своїх сусідів та знайомих, щоб щедрівками прославити господарів і побажати їм здоров’я та достатку.

Одним з найвеселіших обрядів щедрування на Маланку передбачає давню традицію переодягання у різних тварин та фольклорних персонажів. У давнину святкове переодягання виконувало важливі релігійно-магічні функції, але з часом цей звичай перетворився на просто веселу розвагу, особливо для молоді.

14 січня щедрувати вирушили і наші щедрівники. Водили Меланку (переодягненого у дівочий одяг хлопця – за традицією) та козу (символ добробуту), веселилися, співали, бажали щастя, миру, любові, достатку, Божої благодаті, добробуту і здоров’я господарям та їх господиням. За всі побажання щедрівники отримали гостинці.