Поради батькам пятикласників

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.

Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність – як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.

10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

11. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.

12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі. 

Навчання – один з найважливіших видів праці, а розумові сили і можливості  дітей неоднакові.

Непотрібно вимагати від дитини неможливого. Важливо визначити, до чого вона здібна, та як розвинути  її розумові здібності.

Розвивайте цікавість, інтелектуальні бажання, ініціативу і самостійність дитини в навчанні та всіх її справах.

Здоров’я дитини – крихка кришталева куля й тримають її три Атланти: спадковість, спосіб життя  та середовище.

Обов’язково помічайте й заохочуйте навіть мало помітні успіхи ваших дітей у навчанні та поведінці.

Пам’ятайте – дитина дзеркало життя своїх батьків.

Мотивація підлітка

Мотивація підлітка – те, що спонукає його рухатися в тому чи іншому напрямку. Наприклад: учитися, розвиватися, набувати, домагатися, проявляти ініціативу, ділитися з іншими.

Особливості мотивації в підлітковому віці

Подібні проблеми виникають у будь-якої людини. Змусити себе йти до поставленої мети й не зійти з наміченого шляху важко й дорослому. Що тоді говорити про дитину, та ще в період протестів і пошуків себе як особистості в підлітковому віці. Багато батьків стикаються в цей період із погіршенням не тільки у відносинах з підлітком, але й з повною відсутністю бажання раніше слухняного й старанного учня до занять.

Як же зробити так, щоб у підлітка не пропадав внутрішній стимул пізнавати нове, незалежно від того, скільки зусиль треба буде для цього докласти? Як сформувати мотивацію до навчання  який вважає, що вчитися нудно?  Подані рекомендації в цій статті, допоможуть батькам заохотити до навчання свого нащадка.

 Рекомендації для батьків

 щодо підвищення мотивації навчання учнів підліткового віку

1. Не заважайте підліткові вчитися самостійно.

2. Навчальна праця цікава тільки тоді, коли вона різноманітна. Не повторюйте вдома шкільну систему.

3. Будь-яка людина виконує роботу із задоволенням тільки тоді, коли вона розуміє, для чого це потрібно. Підліток не знає, де йому можуть знадобитися знання з фізики, хімії, алгебри чи інших предметів? Покажіть ці сфери. Причому, бажано, щоб знання були затребувані саме сьогодні, так розуміння того, що ці знання будуть потрібні через кілька років, не є мотивуючим чинником.

4. Купуйте цікаві книги («Цікава фізика», «Цікава геометрія»), довідники з різних навчальних дисциплін. Можливо, через інтерес до цих книг сформується інтерес до предмета в цілому. Підтримуйте допитливість своїм інтересом до відкриттів своєї дитини.

5. Не поспішайте полегшити працю підлітка (зробити за нього домашнє завдання, вимагати від вчителя скасувати який-небудь вид роботи). Але й не змушуйте дитину переробляти завдання, виконувати нудну монотонну роботу, заучувати додатково важкий та незрозумілий матеріал. Навчання повинно бути важким, але посильним.

6. Вселяйте в дитину впевненість, що в неї все неодмінно вийде. Розповідайте про те, які проблеми в навчанні виникали у вас в дитинстві.

7. Ні в якому разі не карайте дитину за невдачі в навчанні. Це сприяє зниженню мотивації.

8. Не заважайте дитині самовизначатися, розвиватися.

9. Батькам бажано відмовитися від акцентів, які пригнічують навчальну мотивацію й орієнтування підлітка на отримання оцінки (повинності, матеріальну винагороду, активне наполягання вчитися тільки на «10 – 12»)

 P.S:  Пам’ятайте: якщо підліток проявляє небажання вчитися – це не примха, а крик про допомогу. Не лайте, а з’ясуйте причини такої поведінки.

                                   Практичний психолог Лариса Кондратьєва

Як батькам мотивувати дитину до навчання!

Допомагати, хвалити і не порівнювати з іншими.

Багато батьків починають задаватися питанням, як пробудити у своїй дитині тягу до знань і зробити її “зіркою” класу. У цій статті зібрані корисні поради, як пробудити в дитині бажання вчитися, але при цьому не перестаратися. Нерідко батьки школярів стикаються з проблемою відсутності у них бажання вчитися. У одних це бажання зникає в перші роки навчання, а в інших і зовсім відсутнє. Саме тому так важливо знайти правильну мотивацію для своєї дитини, яка допоможе зберегти у нього інтерес і спрагу до знань.

  • Допоможіть дитині розібратися в складній темі

Згідно з результатами досліджень, висока навчальна мотивація формується у дітей у тих сім’ях, де їм надавали допомогу при висуванні нових складних вимог. А якщо у дитини виникали труднощі, ставилися до неї з теплотою, любов’ю і розумінням. У той же час в тих сім’ях, де був присутній жорсткий нагляд або байдужість, у дитини формувався не мотив досягнення успіху, а мотив уникнення невдачі, що безпосередньо веде до низької навчальної мотивації. При цьому пам’ятайте, що «допоможи» і «зроби за мене» – різні речі. Тут дуже важливо дотримуватися балансу. Не варто, йдучи на поводу у дитини, виконувати завдання за неї, проте не залишайте запитання дитини без відповіді. Докладно й терпляче відповідаючи на всі її питання, ви формуєте у дитини установку, що процес пізнання нового – це  цікаво, і що ви, як батьки, це заохочуєте.

  • Хваліть дитину

Дитині важливо знати, що всі її зусилля не залишаються непоміченими. Якщо вона відчуває любов та підтримку близьких, то усвідомлює, як важливо для них її серйозне ставлення до навчання. І в такій сім’ї похвала за її старання, а не за оцінки, буде мати для неї важливе значення і послужить хорошим стимулом у навчанні. Не сваріть дитину за  помилки – це поселить в ній страх невдачі і стане першим кроком на шляху до демотивації. Якщо дитина раптом пропустила кому, спробуйте перевірити завдання разом з нею. При чутливому керівництві батьків вона зможе сама знайти і виправити помилку. До того ж, після цього у вас з’явиться додаткова можливість для похвали.

  • Не порівнюйте її з іншими дітьми.

Кожна дитина – це особистість, і у неї обов’язково є свої сильні і слабкі сторони. Завжди знайдуться діти, які будуть у чомусь краще вашої дитини і ті, які будуть в чомусь програвати їй. А порівняльні характеристики здатні лише підірвати ніжну дитячу психіку, змушуючи дитину думати, що вона гірша за інших і порушити її взаємини з батьками. Саме тому так важливо виявити і підтримувати всі пізнавальні захоплення свого чада. Якщо йому подобається математика – купіть енциклопедію з математики, а якщо подобається робити щось своїми руками, обов’язково запишіть на цікаві курси, які відповідають його схильностям.

  • Оточення дитини має стимулювати її до успіхів.

Зацікавленість у навчанні у дитини з’являється, коли зачепили його самолюбство: «Я що, гірший за інших? Я можу вчитися так само добре, як і Саша з мого класу». А якщо це слабкий клас, у неї не буде мотивації вчитися – вона і так найрозумніша. Тому батькам треба стежити за тим, в якій атмосфері вчиться їх чадо і всіляко підтримувати в ньому позитивний змагальний порив. Якщо більшість друзів будуть активними, добре вчитися, то і ваша дитина постарається бути не гіршою.

  • Дозуйте навантаження.

Відсутність інтересу до навчання може бути обумовлена і занадто високим навантаженням. В такому разі його необхідно знизити, щоб уникнути зриву. Обов’язково слід дотримуватися балансу між відпочинком і розвагами.

  • Розвивайте в дитині навички самоконтролю.

Часто помилки у дітей виникають через неуважність. Навчіть дитину перевіряти після себе виконані завдання. Вона повинна знати, як перевірити правильність математичних обчислень, як шукати за словником написання слова, як дізнатися, чи запам’ятав зміст параграфа. Таким чином, помилок у дитини стане менше, а мотивації до нових досягнень додасться.

  • Допоможіть дитині сформувати навички навчальної діяльності.

Поки у дитини не сформовані навички поведінки в процесі навчання, батьки повинні контролювати цей процес і враховувати індивідуальні особливості дитини: коли їй краще сісти за уроки, які уроки робити в першу чергу, коли робити паузи тощо. Так ви допоможете дитині навчитися правильно розподіляти навантаження і не перепрацьовувати.

  • Не женіться за оцінками.

Пам’ятайте, що розумна, обдарована дитина не завжди має гарні оцінки. І навпаки. Якщо ваша дитина вважала, що засвоїла навчальний матеріал, а оцінка низька, то потрібно розібратися, що ж сталося. Можливо, вона справді все зрозуміла, але перенервувала на контрольній, або, наприклад, погано себе почувала, а можливо, що й оцінка вчителя була неадекватною. Приділяйте дитині достатньо уваги, і тоді ви допоможете їй з легкістю увійти в новий навчальний рік.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/society/2081396-yak-motivuvati-ditinu-do-navchannya.html