1 жовтня в цей зігрітий осінню день на зустріч-вогник, присвячений Дню людей похилого віку, зібралися почесні гості нашого села – люди старшого покоління, досвідчені та мудрі. Зі словами вдячності і поваги до них звернувся сільський голова Макаров О.В.
Перша частина свята називалась «Роки людині до лиця», де всі присутні познайомились з уміннями, талантами і захопленнями учасників свята, тих, кому за сімдесят.
У номінації «Золотий голос» звучали улюблені пісні Подсаки О.П., (86 років), Бєшенцева П.Т. (82 р.), Луцик А.А. (77 р.). У номінації «Неперевершені читці» всі слухали вірші у виконанні Мандри З.І. (73 р.), Гурко Є.К. (74 р.), Костянтинова С.М.(74 р), авторські вірші Кравченко Н.Ю (77 р.)., і це було дійсно неперевершено. У номінації «Справжні господині» всі присутні змогли покуштувати улюблені страви, приготовлені руками досвідчених турботливих господинь Степанової О.В., Цибко Н.К., Шубіної Т.В., Соколової Є.С., серед яких були такі страви, як кабакова каша, випічка з дріжджового тіста: рогалики з повидлом, рулети з маком, печиво.
Між номінаціями звучали улюблені пісні у виконанні В.Ярової, Т.Ігіної, О.Чернової.
Друга частина свята – подорож країною спогадів «Пройшли роки, але наша любов не зів’яла» була присвячена людям, які в парі більше п’ятдесяти років. Вони згадували свою першу зустріч, як відпочивали, коли вперше зізнались в коханні, як святкували весілля, як будували своє сімейне гніздо і, звичайно, розповідали про дітей, онуків та правнуків. Це такі сім’ї: Костянтинов Сергій Михайлович та Русалія Христианівна, які разом вже 57 років, Чайка Микола Федорович і Єфросинія Яківна разом – 53 роки разом, Бєшенцев Павло Трофимович і Ядвіга Францівна – 58 років, Чайка Володимир Федорович і Любов Василівна – 52 роки, Кондратьєви Іван Васильович і Ганна Григорівна – 56 років. Учасники заходу за чашкою чаю та солодощами, якими їх пригощали в теплій та затишній обстановці, згадували молодість, співали пісні у музичному супроводі Ярошевської М.О., танцювали під звуки баяну. Слухаючи їхні спогади, стає зрозуміло, що ніколи не спорожніють, не збідніють серця, відкриваючись один одному, передаючи їх дітям і онукам з покоління в покоління. І вони житимуть вічно.
