21 травня в нашому селі відбулася подія, пов’язана з далеким військовим 1941 роком, коли 11-13 серпня на переправі Трихати-Піски-Гур’ївка загинуло дуже багато військових і мирних громадян. На урочисту мiтинг зібралося бiля 100 мешканців села. Школяри, представники Миколаївського району і міста Миколаїв, священнослужителі, прибула і салютна група з Миколаївського гарнізону.

Мітинг проводила секретар сільради Бесклуба Т. І. Виступили сільський голова Цибко П.А., депутат ВР другого скликання, письменник Кузьев В.А., голова Миколаївської ради народних депутатів С. М. Григор’єв, його заступник. О. О. Бродецький, голова товариства ветеранів району О. П. Чарушнікова, голова товариства ветеранів села З. І. Мандра, перший депутат райради М. П. Шкапенко, депутат райради В. С. Леонова, член обл. ради ветеранів, полковник у відставці А. М. Горський.

Всі виступаючі відзначили подвиг людей, що захищали нашу землю від німецько-фашистських окупантів, висловилися про те, що не можна забути жодного загиблого, адже кожен вніс свій внесок у велику справу Перемоги. Раніше на цьому місці був встановлений хрест поклінний з табличкою, а сьогодні настав час висловити свою пошану до загиблих. На мітинг прийшли 50 школярів Трихатської ЗОШ з директором С. Т. Кравченко та вчителями, а учениці 11 і 6 класів Римма Попок і Тетяна Берсан виступили з привітальні словом.

Подія відбувалася на березі річки Південний Буг в тому місці, де раніше був старий міст і переправа, електроенергії в тому місці немає, але завдяки винахідливості заст. директора з виховної роботи А. П. Задвірного на берег привезли переносну електростанцію і на всю округу грала відповідна музика. На очах багатьох літніх людей були сльози, кожен згадав про своє: про той старшний час, про загиблих родичів і про те, що нарешті вшанували пам’ять загиблих. Навіть діти, і ті теж просльозилися. А потім благочинний Миколаївського району о.Віктор Сулима і настоятель храму Георгія Побідоносця з села Тернувате о.Іоан з півчими відслужили панахиду та освятили Хрест, звернулися до присутніх з промовою.

Настав час для Салютній групи. Старший групи віддав команду: Готовсь, а в цей час школярі Олександр Савчук и Евгеній Дэмченко попрямували з вінком по містку з хреста і під час салюту пустили вікок на воду, грав Реквієм про загиблих.

Після закінчення мітингу люди ще довго не розходилися, було якесь заціпеніння, розмовляли тихо, щоб не турбувати душі загиблих …

Стаття вiд Вечернего Николаева