Офіційно
ПОРЯДОК ДЕННИЙ
ХVІ сесії сільської ради 6 скликання
21 березня 2013 року
- Про хід виконання Програми «Українська родина». Доповідач: Макаров О.В. – сільський голова
- Про звіт сільського голови про роботу за 2012 рік. Доповідач: Макаров О.В. – сільський голова
- Про місцеві податки і збори на території Трихатської сільської ради. Доповідач: Макаров О.В. – сільський голова
- Про Програму розвитку місцевого самоврядування на території Трихатської сільської ради на 2013-2015 роки. Доповідач: Бесклуба Т.І. – секретар сільської ради
- Про можливість подальшого користування існуючою містобудівною документацією населеного пункту Трихати Трихатської сільської ради. Доповідач: Макаров О.В. – сільський голова
- Про затвердження герба та прапора села Трихати Миколаївського району Миколаївської області. Доповідач: Макаров О.В. – сільський голова
- Про затвердження структури та чисельності працівників апарату сільської ради. Доповідач: Бесклуба Т.І. – секретар сільської ради
- Про припинення діяльності громадського формування на території Трихатської сільської ради. Доповідач: Макаров О.В. – сільський голова
- Про заснування засобу масової інформації на території Трихатської сільської ради. Доповідач: Макаров О.В. – сільський голова
Наша Історія
Факти про заснування села Трихати (продовження)
1896 рік. За статистичними даними про поселення Одеського повіту Петровської волості відзначалось про село Три Хати (Булгаково) річка Буг, 167 дворів, 791 чол. Жителів (405 чоловіків, 386 жінок), православна церква, школа – 30 учнів (26 хлопчиків і 4 дівчинки), 1лавка, корчма, фельдшерський пункт.
Або про те, скажімо, що частина місцевих земель належала поміщиці Ждановій Катерині Федотівні, та про ініційоване в 1905 році селянами Трихат повстання, до якого приєдналися й жителі сусідніх сіл. Згадується, що жителі села Трихати здавна відзначалися вільнолюбним характером. Як говорили тоді багатії: «Бунтарі».
Про події першої російської революції в архівах Миколаєва виявлено донесення командира козачого полку, полковника Карпова, який доносив Одеському генерал-губернаторові про події в червні 1905 року в с.Трихати (ця дата збігається з повстанням на броненосці «Потьомкін»). Ось що писав полковник: «Зважаючи на очікувані безпорядки в Трихатах, в село введено за моїм розпорядженням півсотні козаків».
Що ж передувало цьому донесенню? На початку червня 1905 року напередодні жнив, до священика церкви Шатунова прийшло 250 чоловік селян і вимагали підвищення оплати за роботи на збиранні врожаю. Одночасно вони вимагали розрахунку найнятих священиком за дуже низьку оплату прийшлих робітників. Селяни примусили Шатунова прийняти їх вимоги. Після цього вони розіслали своїх делегатів в сусідні села з закликом приєднатися до їхньої боротьби за підвищення заробітної плати наймитам і поденним робітникам в поміщицьких маєтках та господарствах куркулів.
І як відзначає документ, цей заклик знайшов відгук у селян Ковалівської та Петрівської волостей. Особливо активними були селяни сіл Петрівське (тепер Петровосолониха) та Новогригорівка. 26 червня 1905 року вісім чоловік села Трихати було арештовано за організацію селянських виступів і відправлено в Одесу. На жаль, прізвищ цих селян-бунтарів не зазначено. Козачі нагайки не залякали селян, виступи тривали. Особливого розмаху вони набрали в серпні 1905 року.
Напередодні революції 1917 року село Трихати – це велике заможне село. За переписом поселень Херсонської губернії 1916 року, тут було 253 подвір’я, 515 осіб чоловічої статі і 681 жіночої статі.
Бурхливі події початку минулого століття не обминули і Трихати. У 1919 році на переправі (біля мосту) відбувся жорстокий бій між денікінцями і червоноармійцями, в результаті якого загинуло багато людей. На спогад про події громадянської війни в селі залишилася братська могила та пам’ятник загиблим червоноармійцям.
Робимо Трихати Чистими
Дорогі Земляки!
Проблема правильного поводження з твердими побутовими відходами, їх збором, вивезенням та утилізацією є дуже гострою та характерною як для території України, в цілому, так і для села Трихати.
Без перебільшення можна сказати, що весь периметр села оточений стихійними смітниками.
Для вирішення цієї проблеми необхідний системний та регулярний підхід. У нашому селі вже існує єдине централізоване сміттєзвалище кар’єрного типу, яке знаходиться на західній околиці села.
Планується організувати щомісячне систематичне (кожної третьої суботи місяця) вивезення сміття. Кожному домогосподарству пропонуємо зібрати сміття у окремі мішки і розмістити їх біля своєї садиби край дороги. Орієнтовна вартість 5 грн. за 50 літрів об’єму сміття (1 мішок).
Перший вивіз відбудеться 20 квітня 2013 року.
За детальною інформацією, із зауваженнями і пропозиціями можна звертатися за телефоном 068-85-85-815 (9:00-17:00) або у сільську раду.
Вечір-Зустріч з воїнами-інтернаціоналістами
З давніх-давен український народ підтримує священну традицію – вкарбовувати у свідомість прийдешніх поколінь пам’ять про бойові подвиги кращих синів і дочок, які сповна виконали свій військовий обов’язок.
Тому 14 лютого ми зібралися на свято пам’яті, присвячене воїнам-інтернаціоналістам. На нього були запрошені колишні солдати, учасники бойових дій в Афганістані та в інших бойових точках, наші земляки – Бандурко Володимир Павлович, Мостовий Сергій Степанович, Садовський Сергій Олександрович, Цибко Олександр Павлович, Волошин Григорій Васильович.
На святі були присутні старшокласники, вчителі, сім’ї воїнів-інтернаціоналістів, сільський голова Макаров О.В.
Ми згадали про ту далеку та малознайому нам війну, почули свідків та учасників тих подій. Діти вручили червоні гвоздики тим, хто пройшов через війну і для кого вона триває досі у снах, спогадах, думках.
На святі присутні переглянули фрагменти фільмів про вивід військ з Афганістану «Кабул, січень 1989 рік», «Бойовим нагороджується орденом», які демонстрував Задвірний О.П. Учні читали вірші про Афганістан, звучали пісні «Наш Афган», «Мы уходим», «Аист на крыше».
Закінчилася десятилітня ніким нікому не оголошена трагічна війна. Але в людській пам’яті вона буде жити довго, тому що її історія написана кров’ю солдат і сльозами матерів та жінок.
Летять у вічність роки, але вони не зітруть у нашій пам’яті тих, хто загинув у тій війні. Тому всі учасники цієї зустрічі в пам’ять про тих, хто віддав своє життя, під звуки пісні «Зажгите свечи и пусть молчат колокола» запалили свічки і під звуки метронома вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
На закінчення свята ведучі Т.Берсан та О.Гаман від імені всіх пообіцяли ніколи не забувати, якою ціною завойоване мирне життя, бути гідними тих, хто віддав своє життя за наше сьогодення, побажали гостям і всім присутнім здоров’я, щастя, миру, душевного спокою, злагоди і добробуту.
Задвірний О. П., заступник директора з виховної роботи Трихатської ЗОШ І – ІІІ ступенів
Оголошення
Шановні жителі села Трихати!
Нарешті настала довгоочікувана весна, пора кропіткої праці, благоустрою та доброго настрою. З метою наведення належного санітарного стану, благоустрою та озеленення села оголошується огляд-конкурс, який діятиме в два етапи:
- І. з 1 по 30 квітня;
- ІІ. з 1 по 30 жовтня.
Критерії оцінювання: фасад, забор, газон, бордюр.
Підбиття підсумків проводитиметься комісією затвердженою рішенням виконкому. Переможці огляду-конкурсу будуть нагороджені почесними грамотами та подарунками.
Інформацію можна отримати за телефоном +38-068-85-85-815 або 0512-51-04-11
Сільський голова О.В. Макаров
Вічна Пам’ять
Пішов з життя благодійник, громадський діяч, депутат Миколаївської районної ради і просто чудовий та чуйний сім’янин – Цибко Петро Андрійович. Трихатська громада глибоко сумує з приводу тяжкої втрати цієї людини та висловлює співчуття рідним і близьким.
Наші Досягнення
Закінчились обласні шкільні предметні олімпіади. Учні нашої школи стали переможцями. Кондратьєва А. зайняла ІІІ місце з української сови (вчитель Леонтьєва І.М.), Ємець С. – ІІІ місце з екології (вчитель Задвірний О.П.)
У Миколаєві відбулися змагання з кікбоксингу. У розділі лайт-контакт одинадцятикласник Бандурко В. виборов ІІ місце серед дорослих і отримав срібну медаль, також відбулась матчова зустріч з боксу і Валерій теж зайняв ІІ місце і отримав срібну медаль.
В Одесі відбувся чемпіонат з бойового виду мистецтва – сават – це французьке бойове мистецтво, в якому комбінуються удари руками і ногами. Наш земляк Яковлєв Олександр виборов ІІ місце і отримав срібну медаль.
На початку лютого відбувся чемпіонат України з біатлону і лижних гонок серед пара олімпійців, де Максим Яровий виборов І і ІІ місця. Зараз у Швеції розпочався Чемпіонат світу з цих видів спорту і Максим вже виборов 5 місце і став кандидатом у майстра спорту міжнародного класу.
На початку березня в Сочі проходив Кубок Світу з зимових видів спорту, на яких Максим виборов золоту медаль з лижних гонок на 800 м та бронзову медаль з біатлону.
Вони навчались в нашій школі і працею вславляють рідний край
2 березня Трихатська школа у своїх стінах відкрила коридор часу і запросила гостей – випускників ювілейних років. Це ті, кому вже за 70, які закінчили 60років тому нашу школу.
Поріділи їх ряди, але вірність школі, шкільній дружбі привела їх на цю зустріч. А було їх у далекому 1953 році 43 випускники. Це випускники 1963 року випуску. Їх з 22 учнів прийшло на зустріч 16. Вітали ми випускників 1983, 1993, 2003 років випуску. Всього гостей завітало до нас більше 50 чоловік.
Крім того у залі зібрались вчителі, учні школи. На жаль, за станом здоров’я на зустріч не змогла прийти вчительська сім’я Чечуїв Володимира Тимофійовича та Надії Василівни, яка не одне покоління випустила зі стін нашої школи. Але випускники не забули їх, відвідали і вручили квіти.
Розпочалась зустріч вшануванням пам’яті про вчителів, випускників, які пішли у небуття, хвилиною мовчання і запалюванням свічок.
До гостей звернулася директор школи Кравченко С.Т., потім до випускників звернулась їх рідна школа, адже всі вони навчалися у старому корпусі, а зустріла їх у свої обійми новобудова.
Зі сльозами на очах випускники слухали «голос» старої школи, яка була свідком їх дитинства і юності. Нехай сьогодні поруч зі старою, занедбаною, почорнілими стінами, гордо височить молода, повна сил новозбудована школа, але саме старенька бачила все і пережила все. Школа подякувала всім за те, що вберегли честь і гідність своєї школи, що завдяки їх рукам і серцям колосяться ниви, виростають нові міста і села, триває життя.
Потім вчитель історії Нійзамова О.О. згадала присутнім, якою була наша школа в минулому.
Свято проходило у вигляді сторінок. Перелистали сторінки «Дитинства останній дзвінок», «Факти життя», де одинадцятикласники і діти випускників представили сценки із шкільного життя.
На сторінці «Знак якості» вітали відмінників навчання. Це Гончаренко Валентина, 1953 року випуску, яка закінчила Одеський нафтовий технікум, Усіков Олександр, 1963 року випуску, який закінчив медичний інститут, лікар-хірург, який працює завідуючим відділу судинної хірургії Миколаївської обласної лікарні, Руденко Надія, 1963 року випуску, яка Одеську консерваторію, керівник Ольшанського зразкового дитячого ансамблю «Невгамовні», Карасьова Тетяна і Чернова Альона, 1993 року випуску.
На сторінці «Правда про зірок» згадували вчителів, до випускників звернулися класні керівники випускників минулих років Бесклуба Т.І. та Панфілова Н.В.
На сторінці «Подробиці» ведучі Ємець С. і Бирсан Т. розповідали про досягнення випускників різних років. На екрані – дитячі і юнацькі фото випускників, які демонстрував Задвірний О.П.
На сторінці «Запрошуємо до слова» всі випускники виступилиз подякою за цю зустріч, випускники 1963 року заспівали пісню про вчителів. З захопленням всі слухали виконання гри на баяні Руденко Н.П. Випускники вручили квіти вчителям.
На сторінці «Давай одружимось» було запрошено випускників, які створили шкільні пари, вручили весільні віночки і букетики своїм половинкам, потім виконали вальс і звичайно, звучало для них: «Гірко!».
На наступній сторінці «Старі пісні про головне» кожен рік випуску виконав пісні, які вони співали в роки свого дитинства та юності.
Потім до уваги присутніх була представлена казка «Ріпка» на сучасний лад у виконанні колективу вчителів Трихатської школи.
Після цього до гостей завезли величезний торт з запаленими свічками, який був зроблений за незвичайним рецептом. Він був змішаний з терпіння і витримки випускників 1953 року, з бійцівською завзятістю випускників 1963 року, з трудовими досягненнями і спокоєм 1973 року випуску, з оптимізмом випускників 1983 року, з умінням стати на ноги випускників 1993 року. Додали уміння випускників 2003 року міцно триматися за штурвал сучасного життя. Крем зроблений з мудрості, доброти, справедливості і терпіння всіх вчителів. Прикрасили квіточками, зробленими з молоді і краси випускників 2013 року, і отримали торт «Зустріч», який розділили між випускниками.
На святі звучали пісні «Мій рідний край» у виконанні Альони Кондратьєвої, попурі «Шкільні роки», які виконувала Любов Колосовська, «Белой акации гроздья душистые» у її ж виконанні та пісня у виконанні Друзя Олексія.
На закінчення свята-зустрічі ведучі побажали всім доброго здоров’я, щастя, успіхів, веселих зустрічей з колишніми однокласниками.
Це свято стало зародженням нової традиції Трихатської школи – зустрічі випускників ювілейних років.
В.Ярова – директор будинку культури, голова ради ветеранів.