Наша Історія

Село Трихати (від народження до революції)

Із записок Одеського товариства історії і древності т.2, 1848 року про церкву святої Катерини. 1831 годъ. «Села Трех-хат, Екатерининская, камен. Одесск. у. Был прежде молитвенный дом. Следовательно селени основано раньше сказанного года, в который построєна церковь. Жители состоят из Малороссиян, кои поселены князем Кудашевым».

Далі про Трихати ми дізнаємось на основі архівного документу «Справочная книга Херсонской Єпархії 1906г.» про те, що у с.Трихати була збудована церква Св.Великомучениці Катерини у 1831 році на кошти поміщиці княгині Катерини Кудашевої. До церковного приходу село налічувало 182 двори, також входило ще два села: Новогригоріївка на 47 дворів та Тернувате на 28 дворів. Крім жителів цих сіл, були ще й прихожани (малороси) – українці. Кількість прихожан становило 2071 чоловік, з них 1029 – чоловічої статі та 1043 – жіночої статі. При церкві Святої Великомучениці Катерини працювали три школи: Земська школа, в якій налічувалось 63 хлопчики та 26 дівчаток; Церковна школа, грамоти в якій навчались 18 хлопців та 8 дівчат, і ще одна Земська школа в Новогригорівці, в якій налічувалось 26 хлопців та 13 дівчат. Штатних працівників в церкві було двоє: священик і псаломщик. Заробітна плата священика на той час становила 141 р. 12 к., у псаломщика 26 р. 46 к. Церква мала 120 десятин землі. Крім того, мала і заповітну землю – 35 десятин: з них 20 десятин на користь церкви і 15 десятин на користь…

Священиком церкви Св. Великомучениці Катерини був Микола Федорович Шатунок, якому було 72 роки. Це був священик першого кликання Одеської Семінарії, завідуючий церковною школою грамоти, а також законовчитель земської школи, вдівець.Псаломщиком церкви був Володимир ТрофимовичБринкін, 41 рік, який закінчив курси Одеського духовного училища. Учитель грамоти церковної школи.

Саме церква на той час була осередком духовності, освіти та культури для жителів трьох сіл.

Зі спогадів старожилів села будова церкви мала квадратну форму, закінчувалась одним великим напівсферичним куполом з хрестом. Вікна були відсутні. З середини купол був прикрашений «зірками по синьому небі». З заходу до основного об’єму церкви примикався притвор, в якому знаходились сходи, що вели на колокольню. Зі сходу до центрального об’єму приєднувалася алтарна прибудова. Все було побудоване з каменю. До 1931 року в церкві ще правилось. А в 1932 році на Великдень люди прийшли до церкви, а комуністи послали двох чоловік на купол, ті зачепили хрест і звалили його. Тоді ж і колокол зняли. У священика забрали ключі і хотіли його заарештувати, але жителі допомогли йому заховатись.

А в 1934-35 роках з церкви зробили зерносховище. Чечуй Володимир Тимофійович пам’ятає, що в той час біля церкви були три корівники і птахоферма. А навколо церкви була огорожа, куди переганяли стадо у літній час. 1936 році був хороший урожай зерна і керівники двох господарств колгоспу «Молотова» і колгоспу «Кагановича» – не могли визначитись, кому зсипати зерно. І щоб не було непорозумінь, вирішили розібрати церкву і поділити камінь, який переправили баржами до Миколаєва.

Протягом десятиліть старожили села з болем згадували зруйновану церкву і жалкували, що село залишилося без Божого храму. 22 квітня 2009 року за ініціативою та фінансуванням Миколаївського краєзнавця та громадського діяча Кондратьєва Михайла Івановича на місці зруйнованої церкви в знак пам’яті про неї встановили поклінний Хрест з написом.

У підготовці до цієї події було залучено учнів Трихатської школи, які допомагали прибрати територію та висадили на цьому місці дерева та кущі. 23 серпня 2009 року Хрест було освячено групою священиків Миколаївської єпархії на чолі з митрополитом Миколаївським і Вознесенським Питиримом. 25 березня 2010 року на загальних зборах Трихатської громади було прийнято рішення про будівництво нової церкви в честь Святої великомучениці Катерини в селі Трихати біля сільського кладовища. Згідно з проектом, храм буде кам’яним, однопрестольним, розміром 8х13і висотою 16,5 м. Зараз тривають будівельні роботи за рахунок пожертвувань мешканців села, допомоги керівників підприємств, розташованих на території сільської ради і меценатів.

Закладено фундамент, піднімаються стіни нової церкви. Та вже зараз на церковні свята правиться церковна служба і жителі села йдуть до цього місця зі своїми болями і радістю, щоб душа залишалася наодинці з Богом, сповідалася йому і здобувала очищення.

 (Продовження читайте у наступному номері)

Наші досягнення

Спортивні досягнення. Вітаємо призера

4 січня на базі нашої школи відбулась товариська зустріч з баскетболу хлопців віком від 13 років. Участь прийняли команди Ольшанської ДЮСШ, Кривобалківської та Трихатської ЗОШ.

Результатом зустрічі стало створення регіонної збірної команди для участі у баскетбольному турнірі «Кубок губернатора Миколаївської області», який відбувся 11 і 12 січня у спорт школі «Надія».

У складі районної команди грав учень 6 класу нашої школи Леонтьєв Станіслав.

Команда нашого району виступила дуже добре, у матчі за І місцевона поступилася лише збірній Заводського району міста Миколаєва. А участь у цьому турнірі взяли всі райони Миколаївської області.

Кожен учасник команди був нагороджений срібними медалями.

Ми вітаємо нашого земляка Леонтьєва Станіслава, члена збірної команди Миколаївського району з перемогою на обласному рівні, бажаємо подальших перемог і маємо надію, що у нашій школі росте гідна зміна, наша гордість і надія.

С.Д.Головко,  учитель фізкультури

Наші досягнення

Срібний призер

У кінці грудня 2012 року у Фінляндії відбулися фінальні змагання Кубка світу із зимових видів спорту серед пара олімпійців. На цих змаганнях Максим Яровий, чемпіон України, майстер спорту України посів друге місце і виборов срібну медаль з біатлону.

Зараз Максим знаходиться на тренувальних зборах у складі параолімпійської збірної України на базі Західного реабілітаційного центру Національного комітету спорту інвалідів, готується до чемпіонату України та світу, який відбудеться незабаром у Швеції.

Ми пишаємося досягненнями спортсмена і зичимо йому перемог.

Гордість нашого села

Не один рік наші хлопці – брати Яковлєви займаються бойовим мистецтвом – кікбоксингом. Савали переможцями і призерами фіналів чемпіонату України, кубка Європи, чемпіонату Європи.

І зараз продовжують займатись цим видом спорту і ставали переможцями.

У чемпіонаті України у 2012 році Ігор виборов три золоті медалі з розділів фул-контакт, лоу-кік.

У січні 2013 року на базі ДЮСШ № 2 розпочався відкритий чемпіонат міста Миколаєва з кікбоксингу. І вже брати Яковлєви – Ігор та Олександр, завоювали золоті медалі в розділі семи-контакт кожен у своїй вазі. А наш одинадцятикласник Бандурко Валерій став тут бронзовим призером. Чемпіонат міста Миколаєва продовжується. Бажаємо нашим хлопцям подальших перемог.

Бесклуба Т.І., секретар сільської ради

Шкільний вісник

Трихатський вертеп

Ось і промайнули світлі Різдвяні свята. Час, коли кожен з нас радіє чудовій звістці про народження Божого Сина. Надзвичайно красиво це свято відбувається. Саме в цю пору учні Трихатської школи стають справжніми акторами чудового народного театру – перетворюються на щирих, добрих,  злих і кумедних героїв Різдвяного вертепу.

Нова радість стала, яка не бувала, над вертепом завада ясна на весь світ засіяла»,- з цією піснею з самого ранку від хати до хати ходили школярі в колоритних костюмах і показували театралізовані постановки, щоб розповісти всім і кожному про появу на світ Божого Сина.

Учні підготували Різдвяний вертеп, яким вітали усіх охочих з цим великим святом, як завжди у вертепі протистояли дві сторони: світла – Янголи (Калін А., Кондратьєва Е.), Звіздар (Жарких В.), дівчата (Берсан Т., Кондратьєва В.) та темна сторона – Жид (Багнюк О.), Жидівка (Наумова М.), Циган (Павленко Р.), Циганка (Філіпенко А.), Чорт ( Бандурко В.), Біда (Жарких Н.) та Ірод (Павленко Р.)

Звичайно, світлі сили перемогли, Янгол сповістив про народження Ісуса Христа, усі співали колядки, у яких прославляли новонароджене дитя.

Учні наколядували 1186 грн., за які для школи було придбано музичне обладнання.

Вертеп нікого не залишив байдужим до цього  чудового свята – Різдва Христового. Всі отримали веселий настрій, задоволення, позитивні емоції і розуміння того, що Різдво, як і кожне свято відображає українську суть, а головне – наші традиції.

Ю.П.Мельник, педагог-організатор.

У грудні 2012 року закінчились районні олімпіади з біології. І місце зайняла учениця 8 класу Кондратьєва Алла і ІІ місце одинадцятикласник Ємець Сергій (вчитель Кондратьєва Л.М.)

Колектив школи нагороджений грамотою Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді за змістовну науково-дослідну роботу на географічному майданчику (керівник Задвірний О.П.)

Задвірний О.П.., заступник   директора з виховної роботи

Культура

Святкування Нового року

Новорічне свято всі завжди чекають з нетерпінням, радістю і очікуванням чогось незвичайного. І, перш за все, прикрашають оселю. Ми також  прикрасили наш будинок культури яскравою ялинкою, гірляндами, різнокольоровими кульками, плакатами.

А 30 грудня запросили жителів села на святкування Нового року.

Всіх, хто прийшов на свято, зустрічали музика, пісні про новий рік (відповідальний за музичне оформлення Прозапас Валерій) та усміхнені ведучі Попок Римма і Кондратьєва Альона.

Вони проводили різноманітні конкурси та ігри. Кожен учасник отримав призи. Потім на свято завітали Дід Мороз (Ємець Сергій) і Снігуронька (Берсан Тетяна), які привітали всіх присутніх з Новим роком, проводили конкурси, загадували загадки та вручали призи. Новий рік – це завжди казка, тому присутні прийняли участь у Новорічній казці – бойовику. Кожен учасник теж не залишився без нагороди.

А потім до уваги всіх було представлено «хуліганську» інтерпретацію народної казки «Ріпка», в якій прийняли участь бажаючі. Всі насміялись від душі, і, гадаємо, що отримали багато позитивних емоцій.

На закінчення свята звучали слова побажань:

Бажаємо щасливих днів, здоров’я,
Успіхів і друзів щирих,
Щоб цілий рік лунав і сміх, і спів,
Щоб цілий рік жили в добрі і мирі.

Хочеться подякувати Жарких Надії, Берсан Тетяні, Жарких Василю, Задвірному Олександру Петровичу, які допомагали прикрасити ялинку, оформити залу, і звичайно, низький уклін тим, хто надав матеріальну допомогу: апарату сільської ради, фермеру Кравченку О.В. і депутату районної ради Цибку П.А.

В.М.Ярова, директор будинку культури