У кожної родини є своя історія. Частину її ми знаємо з розповідей батьків, бабусь і дідусів. Частина зберігається у старих фотографіях, документах, спогадах. Але є ще одна велика частина нашої спільної історії, яка збереглася в архівних книгах.
Саме з таких джерел поступово збирається генеалогічний проект про жителів села Трихати.
Його мета проста: зібрати відомості про людей, які жили в нашому селі, поєднати їх між собою та показати родинні зв’язки у вигляді дерев. Це допомагає побачити не лише окремі імена, а цілі родини, покоління та зв’язки між сім’ями.
У проекті вже є дані з кількох важливих джерел:
- Ревізькі казки за 1850 та 1858 роки.
- Метричні книги Катерининської церкви за 1881-1887 роки.
- Покажчик до книг РАЦС, фонд Р-5950, за 1924-1927 роки.
- Архівні матеріали ДАМО (Державний архів Миколаївської області).
Також ще підлягають оцифруванню метричні книги за 1888-1916 роки. Це великий обсяг роботи, але саме ці документи відкриють ще більше імен, дат і родинних зв’язків.
Особливість проекту в тому, що зібрані дані не просто зберігаються списком. Вони автоматично поєднуються між собою. Якщо в документах згадуються батько, мати, діти, подружжя або інші родичі, проект допомагає знайти ці зв’язки та побудувати родинне дерево.
Так поступово з окремих записів складається велика спільна історія Трихат.
Цей проект може бути корисним кожному, хто хоче дізнатися більше про своїх предків, знайти родичів, побачити зв’язок між родинами або зберегти пам’ять про свою сім’ю для наступних поколінь.
Архівні документи – це лише частина історії. Дуже важливими є також родинні спогади, фотографії, дати народження і смерті, місця проживання, прізвища після одруження, історії про людей, які жили в селі або були пов’язані з ним.
Тому жителі Трихат і всі, чиї родини походять із села, можуть допомогти проекту.
Якщо ви знаєте інформацію про своїх батьків, дідів, прадідів чи інших родичів, її можна додати до спільної бази. Навіть кілька імен або дат можуть допомогти поєднати родину з уже знайденими архівними записами.
Це не лише про минуле. Це про пам’ять, яку ми можемо зберегти разом.
Кожна родина є частиною історії села. І чим більше людей долучиться, тим повнішою стане картина нашого спільного коріння.
Бесклубий Валерій