Трихатська ветеранська організація

Трихатська ветеранська організація об’єднує 9 учасників війни (тих, хто працював в тилу), одну сім’ю загиблих, одну солдатську вдову, 69 «дітей війни», 28 ветеранів праці, 5 учасників бойових дій на території інших держав та 9 учасників АТО. Протягом усього періоду існування ветеранської організації її діяльність спрямована на захист законних прав, соціальних, економічних інтересів ветеранів війни, праці, військової служби, «дітей війни», учасників воєнних дій; на волонтерство; військово-патріотичне виховання дітей, молоді.

У 2011 році в організації створено «Клуб ветеранів», метою якого є згуртування людей для організації дозвілля, культурного відпочинку, відкриття нових талантів, обмін досвідом, збереження звичаїв та традицій українського народу, вшанування ювілярів, «вогники»-зустрічі, мистецькі години, години спілкування, «посиденьки» і т. ін.

Поздоровлення Чечуй Н.В та Чечуй В.Т
Читати далі

Ходімо з нами, на зустріч з дитинством!

Колектив Тризатського ДНЗ

Чи не найкраща, безтурботна та радісна пора у житті людини — дитинство. І куди воно дівається так швидко? Не знаєте? А мешканці с. Трихати, а насамперед, працівниці Трихатського ДНЗ, вам із впевненістю скажуть, що дитинство у їхньому селі вже давно знайшло собі затишне місце. Тут, у місцевому дитсадку, у кожній дитячій посмішці, обіймах, пустощах живе оте гарне і тепле відчуття.

Щодня на таку, для когось далеку зустріч, із дитинством приходить завідуюча Трихатським ДНЗ Світлана Попок. І вже давно не замислюється, чито вона йому призначає зустріч, чи воно саме чекає на неї? Колись і подумати не могла, що ї життя буде пов’язане саме із дитсадком. «Я відвідувала дитсадок два дні. Якось не схотіла ходити до нього і не стала. І ось усе повернулося бумерангом. Вже у дорослому житті — щодня ходжу!», — сміючись, зауважила Світлана Анатоліївна. 25 років своєї педагогічної діяльності присвятила Трихатському ДНЗ, 20 років — як завідуюча. «Я з дитинства хотіла стати вчителем. Мала гарний приклад для наслідування. Це — моя перша вчителька Надія Василівна Чечуй. Але так склалося, що обрала професію вихователя. Я не шкодую, бо це робота теж з дітками-дошкільнятами. Про нихзавжди хочеться піклуватися!», – розповіла вона. Читати далі

Дитячий садок

trykhaty_dyt_sadok_2015У 1962 Трихатську сільську раду очолювали голова сільської ради Чечуй Валентин Іванович та секретар Ратушна Лідія Михайлівна. В селі давно піднімалося питання про будівництво дитячого садка, бо знаходився він у пристосованому приміщенні на вулиці Гагаріна. В приміщенні топили очеретом. У садочку було до 35 дітей. Працювала навіть цілодобова ясельна група, в якій виховувались дітки з 6 місяців. Вихователями там працювали Шубіна Таміла та Мацієнко Ганна. Нічною нянею працювала Псаревська Тетяна, а кухарем – Чайка Марфа Яківна. Доярки о 4-й ранку йшли на роботу, а дітей приводили в садочок. Читати далі

Вузькоколійки Миколаївщини

Шлях вузькоколейки на німецькій мапіВони були побудовані окупантами у 1942 році, силами радянських військовополонених і пригнаних із західних областей євреїв. Вузькоколійки не були пов’язані з мережею залізниць і здійснювали місцеві перевезення.

Трансністрія – так під час Другої світової війни називалася окупована територія між Дністром і Південним Бугом. Тоді вона перебувала під управлінням румунської влади. Хоч румуни і здійснювали тут власне керівництво, все одно вони рухалися у фарватері гітлерівської політики. З перших днів окупації уздовж правого берега Бугу виросли єврейські ґетто і табори для військовополонених. Зокрема, такі були в с. Богданівка, с. Сливино, с. Трихати і в Варварівці. У Трихатах було одночасно два табори. Вони розташовувалися поблизу зруйнованого ще в громадянську війну моста через Буг по обидві сторони залізничного насипу. В’язні таборів працювали на відновленні цього моста. І дійсно – через сім місяців міст був відбудований. Читати далі