100 днів правління нового голови

Напередодні Дня місцевого самоврядування Петро Андрійович Цибко, член Комуністичної партії України, відзначив свого роду невеликий ювілей: минуло 100 днів, як громада довірила йому очолити Трихатську сільську раду. Термін, як для такої відповідальної та важливої посади, досить незначний. Але ті здобутки та зрушення, що сталися, вже свідчать, що місцевою владою у Трихатах керує людина цілком гідна такої посади.

П. А. Цибко

П. А. Цибко – родом із Трихат. І хоча життя склалося так, що більшість його трудової біографії пов’язана з Росією (за освітою – гірничий інженер, має великий досвід керівництва колективом), та поклик рідної землі, прагнення на ній жити, бути корисним своїм землякам, внесли значні корективи, вийшовши на пенсію, повернувся додому. Зараз Петро Андрійович разом із дружиною Лідією Федорівною мешкають у Трихатах, причому, у батьківському будинку.

Читати далі

Церква Святої Великомучениці Катерини

 У кожного народу – свої моральні цінності, духовні скарби. Для українців – це святий хліб і рушник, рідна мова і пісня, родина. А ще собори, храми. Храми, до яких люди приходили зі своїми болями і радістю, горем і щастям, тут охрещувалось нове і відспівувалось те, яке відійшло у інший світ. Тут душа залишалася наодинці з Богом і сповідалася йому, просила і здобувала очищення.

 Від нашого ставлення  до духовних скарбів народу залежить наша сутність. Якщо в нас немає святої поваги до надбань народу, ми не маємо права зватися синами і очками цієї землі. 2008 році Україна відзначила 1020 років з дня хрещення Київської Русі. Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, розповсюдженню письменності, створенню визначних пам’яток  літератури. Разом з тим християнство справило великий вплив на розвиток духовної культури та внесло позитивні зміни в світогляд людей.

 Після хрещення Київської Русі у 988 році Володимиром  Великим, розпочинається будівництво церков, храмів, каплиць на кошти князів, гетьманів, поміщиків та інших багатих людей. Найвидатніші побудови – це Десятинна церква, яка була збудована на кошти князя Володимира Великого. Софіївський собор, який був збудований за кошти Ярослава Мудрого.  А також, за часів козаччини, було збудовано (за кошти гетьманів) 44 церкви та 13 каплиць.

 На основі архівного документу  «Справочная Книга  Херсонской Єпархіи, 1906 р.» ми дізналися, що у нашому селі Трихати також була збудована церква  Св. Великомучениці Катерини у 1831 р. на кошти поміщиці княгині Катерини Кудашової.

Св. Великомучениця Катерина До церковного приходу, село Трихати налічувало 182 двори, також входило ще два села: Новогригорівка на 47 дворів та Тернувате на 28 дворів. Крім жителів села, були ще й прихожани (малороси)-українці. Кількість прихожан становила 2071 чоловік; з них 1029 чоловічої статі, та 1043 жіночої статі. При церкві Св .Великомучениці Катерини працювали три школи: земська школа, в якій налічувалося 63 хлопчика та 26 дівчаток; церковна школа грамоти, в якій навчалося 18 хлопчиків та 8 дівчаток; та ще одна Земська школа в Новогригоріївці в якій налічувалося 26 хлопчиків та 13 дівчаток. Штатних працівників в церкві було двоє, священник та псаломщик. Заробітна плата священника на той час становила 141 р. 12 коп., у псаломщика 26 р. 46 коп. Церква мала 120 десятин землі (в тому числі 20 десятин не садівної). Крім того церква мала і заповітну землю, 35 десятин; з них 20 десятин на користь церкви і 15 десятин на користь причти. Священником  церкви Св. Великомучениці Катерини був Микола Федорович Шатунов, якому було 72 роки. Це був священник першого кликання Одеської Семінарії, законоучитель і завідуючий церковною школою грамоти, а також законоучитель земської школи, вдівець. Псаломщиком церкви був Володимир Трофимович  Бринкін,  41 рік, який закінчив курси Одеського духовного училища. Учитель церковної школи грамоти. Взявши до уваги вище сказане, можна зробити висновок, що саме церква Св. Великомучениці Катерини була осередком духовності, освіти, культури для жителів трьох сіл.

Читати далі

Міст над Бугом

Моє рідне село, розташоване на правому березі Південного Бугу, прикрашає велетенська залізна споруда – залізничний міст.  Туди щодня на роботу ходить мій тато Кондратьєв Ігор Миколайович. Він працює ремонтником штучних споруд миколаївської дистанції шляху Одеської залізниці.

Трихатський залізничний міст

Я часто задумувався над тим, чому саме поблизу нашого села збудували міст? Для чого він був потрібен на початку ХХ століття? Хто брав участь у його будівництві? Хто підтримує та охороняє штучну споруду тепер?

Допомогли знайти відповіді на ці питання односельці, тато та моя вчителька Кондратьєва Лариса Миколаївна.

Читати далі

Спогади Леоніда Павловича Крайзмера про Трихати

Леонід Павлович Крайзмер Леонід Павлович Крайзмер є видатним вченим, ім’я якого відомо як на батьківщині, так і за кордоном. Він зробив великий внесок у становлення та розвиток кібернетики, науки “про управління в живих організмах і машинах”, запропонованої Н. Вінером у 50-ті рр.. XX століття і спочатку не визнаної в СРСР. В останні роки життя Л.П. Крайзмер працював над спогадами свого життя. У цих спогодах є цікавій для нас факт – це опис періоду життя у нашому селі, який приведено нижче.

 “Жили мы в Киеве всего несколько дней до получения отцом нового назначения – помощником начальника станции “Трихаты”. Эта станция находилась примерно в середине небольшой стратегической однопутной железнодорожной линии, проложенной во время войны от Одессы до Николаева. На станции было действительно три строения: здание собственно станции барачного типа, сарай для дров и туалет. Здание станции имело две половины. В одной находилась квартира начальника станции. В ней он жил с женой и дочерью Алинкой, которая была немного старше меня, и на которую я впервые смотрел с интересом как на красивую девочку…

Читати далі

Чемпіон з Трихат

Гей, ви хлопці-запорожці,
А де ж ваша сила?
Чи свою козацьку славу
Ви не розгубили?

 Ні, не розгубили козацької слави наші хлопці, серед них гордість нашої школи, випускник 2008 року Олександр Яковлєв, який займається бойовим мистецтвом – кікбоксингом.

 Всі бойові види спорту можна вважати бойовими мистецтвами, але найчастіше до них відносять японські й китайські рукопашні види. Деякі бойові мистецтва сповідують цілу філософію, об’єднуючи тіло й дух, а інші – це просто жорстокі рукопашні поєдинки. Саме до таких жорстоких видів відноситься кікбоксинг. Це суміш тайського боксу, карате і савати. Тут дозволяють будь-які удари. Ось цим видом бойових мистецтв і займається наш Сашко, і не просто займається, а виборює перші місця. Тричі він посідав І місце у відкритій першості м. Миколаєва, тричі – І місце у чемпіонаті м. Миколаєва у розділі семі-контакт серед юніорів. От-римав сертифікат учасника Всеукраїнського олімпійського уроку за підписом Президента Національного Олімпійського Комітету України Сергія Бубки.

 У квітні 2008 року він отримав диплом і медаль за III місце в чемпіонаті України з кікбоксингу і II місце в Чемпіонаті України серед юніорів.

Всього наш чемпіон має 9 медалей і отримав звання кандидата в майстри спорту.

Сашко, так тримати! Ми пишаємося тобою!
Будьмо, хлопці-запорожці
Завжди пам’ятати:
Хто безсилий, той безкрилий,
Тому не літати.
Яна ПІВОВАРОВА,
учениця 9 класу Трихатської ЗОШ І – III ступенів.