Село Трихати

Лежить понад бугом старовинне село Трихати. Жителі його здавна відзначалися волелюбним характером. Як говорили тоді багатії: “Бунтарі”. І це справді були люди з гордою душею. Не завжди історія доносить до нас їх імена, час завжди намагається стерти їх в пам’яті народній. Та навіть вороги вимушені визнавати їх героїчні справи.

Працюючи в архівах Миколаєва, мені вдалося виявити донесення командира козачого полку, полковника Карпова, який доповідав Одеському генерал-губернаторові про події в червні 1905 року в селі Трахати (прошу звернути увагу на дату подій, адже вона збігається з повстанням на броненосці “Потємкін”).

Читати далі

Створення підпільної групи

На початку 1942 року в селі Трихати виникла невелика підпільна група, керована безпартійним учителем Явкіним Юхимом Івановичем. До війни він вчителював у Трихатській школі. Під час евакуації виїхав до Миколаєва, однак, змушений був повернутися у своє рідне село. Працюючи в дні ворожої окупації на Трихатському млині та інших роботах мав змогу зустрічатися із потрібними йому людьми, надавати матеріальну допомогу сім’ям, чоловіки яких воювали в лавах Радянської Армії.

До підпільної роботи в організації залучив трихатців: Павла Максимовича Григор’єва і Григорія Іларіоновича Тимченка, мешканця Петрово-Солонихи Василя Кабанова, з Тернуватого – Василя Івановича Ворону. Останнім двом він доручив створити підпільні групи в своїх селах. Водночас, через Григор’єва встановив зв’язок із Ковалівською групою.

На даній карті можна побачити усі діючі підпільні рухи Миколаївщини

У грудні 1942 року в Трихати повернувся Павло Максимович Крапивний, колишній вчитель історії, до війни – режисер Київської кіностудії. Під Харковом він потрапив в оточення, повернувся до Трихат. Тут він став одним із керівників підпільної організації. Читати далі