У 1962 Трихатську сільську раду очолювали голова сільської ради Чечуй Валентин Іванович та секретар Ратушна Лідія Михайлівна. В селі давно піднімалося питання про будівництво дитячого садка, бо знаходився він у пристосованому приміщенні на вулиці Гагаріна. В приміщенні топили очеретом. У садочку було до 35 дітей. Працювала навіть цілодобова ясельна група, в якій виховувались дітки з 6 місяців. Вихователями там працювали Шубіна Таміла та Мацієнко Ганна. Нічною нянею працювала Псаревська Тетяна, а кухарем – Чайка Марфа Яківна. Доярки о 4-й ранку йшли на роботу, а дітей приводили в садочок.

У 1963 році було збудовано нове приміщення дитячого садка у центрі села на вулиці Жовтня, розраховане на дві різновікові групи. Завідуючою було призначено Безклубу Христину Афанасіївну. Вихователем тоді працювала Білявська (Чечуй) Софія Григорівна, вона мала ще й музичну освіту. У групах було по 15-20 дітей, ясельна – від одного року до трьох і середня з старшою – від трьох до шести років

У 1969 році вихователем призначили молоду дівчину Тєрєхову (Бандурко) Тамару Олександрівну, яка приїхала до Трихат з сусіднього села Ковалівка після закінчення педагогічного училища, а вже в 1970 році вона стала завідуючою. При підтримці радгоспу «Криничанський» в дитячий садочок придбали нові меблі, дитячі ліжка, плиту, піаніно. Територію біля дитсадка озеленили, висадили кущі та дерева, обладнали фізкультурно-оздоровчий майданчик.

На початку 80-х років збільшилась кількість дітей. До 50 дітей знаходилось у двох групах: молодша і змішана. Майже 30 років завідувала дитячим садком Бандурко Т.О. Незмінними її помічниками були вихователі, няні, помічники вихователів, кухарі: Волошина Алла Олександрівна, Мащенко Наталія Іванівна, Гаман Любов Іллівна, Красуля Галина Дмитрівна, Ніколайчук Тамара Петрівна, Бесклуба Онисія Василівна.

Зараз це сучасний дошкільний навчальний заклад, яким керує досвідчена, принципова та вимоглива завідувачка Попок Світлана Анатоліївна. У тяжкі 90-ті, коли в нашій країні багато закладів дошкільної освіти закривалися, приміщення надавалися в оренду для іншого призначення, то завдяки її наполегливості та відповідальності, наш дитячий садок вдалося зберегти у доброму стані. З 1 липня 1997 року його перевели на сезонний режим роботи і малята відвідували його тільки в літній період, бо на опалювання приміщення не було коштів. Фінансова ситуація ускладнювалася, не стало грошей на харчування дітей і на заробітну плату працівникам, тому в цей період відбувається скорочення штату, залишилася тільки посада завідувачки на 0,25 ставки. В цей період діти не ходили до дитсадка. Але терпляча і віддана своїй справі Світлана Анатоліївна вірила в те, що настануть кращі часи, ретельно слідкувала за збереженням приміщення та майна. Виникало багато проблем, які важко було вирішувати в часи безгрошів’я. Почала затікати стеля, відпадати штукатурка, і вона разом з тодішнім сільським головою Нійзамовим Собіржоном Садиковичем, змогла «вибити» кошти з обласного бюджету на перекриття даху, правда лише його частини. Але й цим врятувала ситуацію. Самотужки, залучаючи своїх членів сім’ї – тата, маму, ремонтувала стелю, білила стіни, наводила лад на прилеглій території. Тут завжди було чисто і доглянуто, весною висаджені квіти та побілено.

У 1999 році в садочок повернулися малята. Спочатку це була невеличка група прогулянково-виховного типу лише на пів-дня, потім садочок став сезонним, на цілий день, але тільки в літній період. А вже у 2009 році до дитячого садка було підведено газопровід. Завдяки спільним зусиллям районної ради, райдержадміністрації та сільської ради за бюджетні кошти діти отримали таке довгоочікуване тепло. Дитячий садок почав працювати повноцінно круглий рік.

Поповнюється матеріально-технічна база, працює пральня, оформлено спортивний і музичний зали, на фізкультурно-ігровому майданчику оформлено сюжетні куточки, реконструйовано тіньовий навіс. Силами колективу та батьків оформлено українську світлицю.

Дитячий садок розвивається, кожного року його «випускники» йдуть до першого класу, а підростаюче покоління трирічні малюки з нетерпінням чекають, коли ж можна прийти до такого гарного закладу з його досвідченими, добрими і мудрими працівниками. Адже тут працювали і працюють справжні фахівці своєї справи : Цибко Альона Петрівна – 25 років стажу, Зволінська Валентина Миколаївна, Каліна Тамара Володимирівна – більше 20 років стажу, Наумова Світлана Дмитрівна.

2010 році за кошти районного та місцевого бюджетів у садочку було замінено всі вікна на металопластикові та встановлено нові сучасні двері.

Наш дошкільний навчальний заклад не залишається без уваги і зараз. Так, останнім часом, до харчоблоку було проведено водопровід з гарячою водою, на його території було встановлено огорожу, дооблаштований ігровий майданчик, придбано нові меблі та комп’ютер.