Дана стаття була опублікована у районній газеті “Маяк”, 21 червня 1966 року
Завдання партійних, радянських, сільськогосподарських і водогосподарських органів полягає в тому, щоб організувати і очолити всенародну боротьбу за піднесення культури землеробства і підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь, за наведення зразкового порядку на землі в усіх колгоспах і радгоспах, досягнення високих і сталих урожаїв на кожному гектарі.
(з постанови травневого Пленуму ЦК КПРС)
Будівельники зрошувальної системи П.І. Буденков, М.І Ганивець, П.Ф. Коротков
Помірне підвищення врожайності з кожного гектара землі – основа прискореного розвитку сільського господарства взагалі, і виробництва зерна особливо – підкреслюється у постанові травневого пленуму ЦК КПРС. Його рішення трудівники радгоспу “Криничанський“ зустріли як конкретну програму своїх дій на майбутнє п’ятиріччя. Виконуючи рішення XXIII з’їзду партії і Директиви по п’ятирічному плану, хлібороби і тваринники господарства, намітили значно збільшити в наступні роки виробництво продуктів тваринництва і рільництва.
Щоб виконати взяті соціалістичні зобов’язання, в радгоспі приведено в дію багато резервів виробництва. Про один з основних резервів, який колектив господарства сьогодні ставить на перший план, розповідає делегат XXIII з’їзду КПРС, директор радгоспу П.П. Косарев. – Ми плануємо здійснити в комплексі великі заходи по підвищенню родючості ґрунтів, поліпшенню культури землеробства, щоб до 1970 року врожай зернових в радгоспі зріс на 1,3 центнера з гектара, а в цілому по радгоспу на 6960 центнерів. В цьому великі надії покладаємо на зрошення посушливих земель. До кінця п’ятирічки в радгоспі буде до 500 гектарів поливних площ. Ось чому рішення травневого Пленуму ЦК КПРС, про широкий розвиток меліорації земель, для одержання високих і сталих врожаїв зернових та інших сільськогосподарських культур знайшло щирий відгук в серцях хліборобів.
Зрошення на бідних прибузьких землях, які терплять від нещадної посухи, від суховіїв – це вже не рожева мрія хлібороба, а справжня дійсність. Цю споконвічну мрію трудівники радгоспу успішно перетворюють у життя.
Вже у цьому році велика бузька вода прийшла на трихатський відділок. З допомогою зрошення хлібороби вирощують на 110 гектарах овочі, трави, кукурудзу. Тут зроблено все, щоб кожен гектар поливних земель давав максимальний вихід продукції з високою якістю і при хороших економічних показниках. З кожного гектара, наприклад, трудівники відділка планують вижати понад 400 центнерів чистої маси кукурудзи, урожай ранніх овочів, капусти, помідорів, та інших цінних білкових кормів для тваринництва.
Принцип дії зрошувальної системи не складний. Вода переміщується насосами у відповідний басейн, звідти в основну магістраль, а вже потім по накатаних трактором борознах подається на плантації. Загальна довжина основної магістралі зараз становить близько п’яти кілометрів.
У відділку є дві дощувальні установки, які забирають воду з борозен і рівномірно розподіляють її по полю.
Керують дощувалками досвідчені механізатори Микола Цибко і Михайло. Вони проходили навчання в господарствах снігурівського району і тепер знання застосовують на зрошуваних ділянках свого відділку. Поливаємо більше. Подаємо на поля за 12 годин понад 1440 кубічних метрів води.
А там, де неможливо застосувати дощувальні установки, поливання іде тільки по нарізаних борознах. Цю відповідальну справу доручено досвідченим поливальницям Галині Круч, Любові Пташкограй, Галині Карасьовій. Керує усіма роботами на зрошувальних землях старий городник Данило Андрійович Цибко. За його плечима чималий досвід, і він уміло передає його членам городньої бригади.
Серце всієї зрошувальної системи відділка — насосна станція. Розташована вона на мальовничому березі Південного Бугу. Моторист насосної станції Семен Йосипович Мащенко теж пройшов курси у снігурівчан. Ще не було жодного випадку, щоб станція підвела членів бригади, що працюють на поливних землях. Коли станція працює на повну потужність, щогодини на поля подається 350 кубічних метрів води.
— Зрошення, — розповідає керівник Трихатського відділку, Олександр Пилипович Голуб, — створює хороші можливості для найкращого використання мінеральних та місцевих добрив. І ми повністю використовуємо ці можливості. Навесні на кожний гектар поливних земель на відділку внесли по 150 кілограмів суперфосфату і 40 кілограмів калійної солі, а на всю площу – 3,5 тисячі тони перегною. І зараз рослини споживають разом з водою мінеральні добрива. За відстійним басейном стоїть бак з розчином аміачної селітри, яка малими дозами змішується з водою. Таким чином, вода надходить до дощувальної установки вже з добривами.
Ще більші плани у трудівників відділка на майбутнє. Вони планують внести на кожен гектар поливних земель восени по 20-25 тонн місцевих добрив. Зараз гній вивозиться на поля і складається в бурти. Для цього створена спеціальна бригада механізаторів, до складу якої входять трактористи Василь Банкок, Павло Цибко. Микола Рикунов, Анатолій Наголюк і Петро Наумов. Бригада щодня вивозить по 200 – 300 тонн гною.
В майбутньому, 1967 році, вода на відділку буде подана ще на 100 гектарів. На цій площі восени цього року буде проведено зарядковий полив ґрунту.
Розширення зрошення дасть змогу значно підвищити продуктивність тваринництва. Поблизу зрошуваних ділянок споруджується ферма на якій буде вестися відгодівля великої рогатої худоби за методом Героя Соціалістичної Праці О. П. Рожка. І в першу чергу, відгодівля племінних теплиць. Худоба буде протягом всього літа забезпечена зеленими соковитими кормами. Трудівники відділка планують збирати за рік по два-три врожаї кормових культур.
Зрошувальна система на відділку споруджується силами радгоспу. Великий розмах робіт, нова технологія виробництва на поливних землях ставить перед колективом радгоспу і нові вимоги, нові проблеми. Наприклад, зараз на відділку особливо відчувається відсутність хорошого спеціаліста, який би вміло керував будівництвом системи, а також спеціаліста, який би займався її використанням. Відчувається утруднення із забезпеченням деякими необхідними матеріалами — трубами, машинами, деталями до них.
Відповідь на всі питання, що сьогодні хвилюють, турбують, трудівники відділка знаходять в рішеннях травневого Пленуму ЦК КПРС. — Раз партія взялася за широкий розвиток меліорації в країні, — говорить городник Данило Андрійович Цибко, — значить допомогу держави в цій важливій справі ми відчуємо дуже швидко.
Так думає не тільки старий городник. Так вважають всі трудівники господарства.
На сусідньому відділку імені Петровського будівництво зрошувальної системи ведеться на справжній промисловій основі. Петрово-солониська земля ще не бачила великої води. Але сьогодні на відділку поспішають усі: і будівельники Миколаївського будівельно-монтажного управління № 1 тресту “Укрсільспеибуду”, які ведуть спорудження магістрального каналу та насосної станції, і трудівники відділка, які готуються до прийняття бузької води. Адже строк введення в дію каналу — липень 1966 року.
Вже на добрий десяток кілометрів простяглася дамба, по якій будуть прокладені труби для подачі води, підходить до кінця монтаж насосної станції, іде планування площ, які будуть зрошуватися.
Трактористи Петро Іванович Буденков і Микола Ілліч Ганинець, які працюють на спорудженні магістрального каналу, розповідають:
— Працюємо так, щоб трудівники радгоспу сказали нам щире спасибі. В точно визначений строк канал буде зданий в експлуатацію.
А поки ідуть останні роботи на каналі, радгоспні механізатори вже готують площі до поливу. Тракторист Павло Федорович Коротков оре ґрунт, механізатори тт. Повшук і Гайченко вивозять гній. В буртах вже лежить 2700 тони гною. Добрива будуть заорані в ґрунт восени.
Великі надії покладають трудівники відділка імені Петровського. Вони спеціалізуються на відгодівлі великої рогатої худоби і свиней, на відділку розвинуте вівчарство, великий дійний гурт.
До приймання води на відділку підготувалися заздалегідь. Тут підібрані кадри поливальників. Дехто з них вже пройшов курс навчання в однорічних школах поливальників. Придбано необхідну техніку. Є дві дощувальні установки, ними керують досвідчені механізатори. Недавно відділок придбав ще одну дощувальну установку.
З кожним роком площі поливних земель будуть розширятися. До кінця п’ятирічки на відділку буде до 300 гектарів зрошення. Звичайно, і це не рубіж. Велике будівництво по зрошенню земель в радгоспі буде вестися і в майбутньому.
Це один з найголовніших резервів, який трудівники радгоспу “Криничанський” сьогодні ставлять на службу п’ятирічці. Будуть тут гарантовані високі врожаї зернових і кормових культур, овочів, а значить, і високі надої, прирости м’яса, настриги вовни. Людина примушує природу підкоритися їй, перемагає у єдиноборстві з посухою. Все це робиться, підкреслено в рішеннях травневого Пленуму ЦК КПРС, в ім’я піднесення продуктивності усіх галузей сільського господарства і підвищення добробуту радянських людей.
А. Іващенко.
Кореспондент Маяка